Пальчикові вправи

Під час навчання необхідно враховувати, що малюка треба навчити виконувати вправи кожною рукою (окрім вправ, передбачених для обох рук разом), тому що рухи правої і лівої руки сприймаються дитиною по-різному, так як вони контролюються різними півкулями мозку. Коли дитина навчиться вільно виконувати потрібні рухи однією рукою, переходить до другої руки, а потім учить виконувати рухи відповідно до тексту одразу двома руками.

Пальчикову гімнастику розпочинають з найпростіших вправ та зі знайомства дітей зі своїми пальчиками – з їхніми назвами, призначенням. Комплекси пальчикової гімнастики та окремі її елементи можна вводити до фізхвилинок та фізпауз, перед малюванням, ліпленням, аплікацією та конструюванням. Використовують пальчикові вправи і в індивідуальній роботі з дітьми.

Умовно гімнастика для пальців рук ділиться на активну та пасивну. Пасивну(масаж кисті рук: погладжування, розтирання, вібрація) проводить, як попередній етап, перед активною гімнастикою з дітьми, в яких низький рівень розвитку дрібної моторики.

Дітям від трьох до шести років пропонується удосконалювати техніку вже засвоєних пальчикових ігор, пізніше починає роботу з пальчиковими оповіданнями. Крім цього практикуєігри:

- викласти візерунок із мозаїки («Чарівні візерунки»);

- самостійно застібнути ґудзики («Шапочка клоуна»);

- нанизати на нитку намистини («Намистинки»);

- покласти в коробку дрібні іграшки правою і лівою рукою («Збери іграшки»);

- зліпити з глини та пластиліну;

- зав’язати та розв’язати вузли;

- використовувати дощечки з накатаним шаром пластиліну для викладання візерунків з дрібних камінців, круп, пластмасові або дерев’яні палички для викладення візерунку за зразком;

- складати розбірні іграшки;

- пазли;

- вирізати фігурки по контору;

- намотувати нитки на клубок та інше.

У три роки дитина повинна вже вміти показувати три пальчика окремо один від одного. В чотири – впевнено утримувати олівець і заштриховувати картинку, не виходячи за контур. Кожний пальчик дитини до школи повинен бути «самостійним» та спритним.

З шести до восьми років у роботі активно використовує пальчикові оповідання з допомогою пальчикових звіряток і пальчикових предметів. Влаштовує «Театр пальчиків», «Ляльковий театр». Пальці і кисті набувають гарної рухомості, гнучкості, зникає скутість рухів. Активно працює пам'ять, збагачується мова та кругозір. Сором’язливі діти стають впевненіше, використовують творчу фантазію.

Поетапний план роботи з пальчиками:

1. Пальчикова гімнастика (вправи);

2. Пальчикові картинки (фігурки);

3. Пальчикові інсценівки:

а) пальчикові загадки;

б) пальчикові вірші;

в) пальчикові міні-вистави;

г) змішаний театр.

4. «Чарівна рукавичка»:

а) міні-сценки рукавичкою одного вихованця:

* з одним персонажем;

* з одним персонажем та рукою, вільною від рукавички;

* показ обома руками в рукавичках ( по одному персонажеві);

б) міні – сценки з одним персонажем у показі кількома виконавцями(однією рукою);

в) міні-міні сценки з кількома персонажами в показі кількома виконавцями(обома руками);

г) домашній театр;

д) самостійна дитяча творчість.

Вправи поділяються на умовно статистичні та динамічні.

Статистичними вправами розвивають наслідувальні здібності, що достатньо прості і не вимагають диференційованих рухів;

*учать напружувати і розслабляти м’язи;

*розвивати вміння зберігати положення пальців деякий час;

*учать переключатися з одних рухів на інші.

Динамічні вправи розвивають точну координацію рухів, учать згинати і розгинати пальці рук, протиставляти великий палець іншим.

Пальчикові картинки слід вводити, коли дитячі пальчики після певного тренування стали гнучкішими і рухливішими. Пальчикова картинка (фігурка) – це відтворення за допомогою пальців образів якихось предметів, тварин. Розповідаючи якусь казку можна запропонувати дитині зобразити пальчиками головного героя. Цей процес узагальнюють одним словом «Покажи».

Малюнки, фігурки застосовують як елементи загальної пальчикової гімнастики і як складові частини занять та розваг.

Наприклад, використовують такі види завдань:

1. Прошнуруй доріжку до малюнка, у назві якого звук [-с-] стоїть на початку (у середині, кінці слова).

2. На площині зображені тварини чи предмети, які швидко треба затулити пальчиками:

а) Мишки ховаються від їжака.

б) Рибки ховаються від кота.

Як навчити малюка виконувати пальчикові вправи?

1. Якщо гра без віршованого супроводу, дорослий каже назву гри, або показує малюнок до відповідної гри (для того, щоб створити відповідний зоровий образ) або поєднує одне і друге, показуючи з поясненням гру малюку. Якщо дитина не може виконати вправу, то дорослий бере руки дитини у свої і разом виконують рухи. Логопед просить дитину самостійно виконати рухи. Якщо в малюка знову не виходить, то дорослий вдруге сам складає його руки в правильну позицію.

2. Спочатку всі вправи виконуються повільно. Необхідно стежити, щоб дитина правильно виконувала і утримувала положення кисті або пальців і правильно переключалася з одного руху на інший. При необхідності можна допомогти малюку або навчити його допомагати собі другою рукою.

3. Як зазначалося вище, вправи відпрацьовуються спочатку однією рукою (якщо не передбачена участь обох рук), потім – другою рукою, після цього – двома одночасно.

4. Деякі вправи є в декількох варіантах. Перший – найлегший.

5. Перед тим як розпочати роботу, діти повинні знати назви усіх пальців.

6. Вказівки дорослого повинні бути спокійні, доброзичливі, чіткі.

7.Кожне заняття проводиться протягом кількох хвилин двічі – тричі на день.

Пальчикова гімнастика розпочинається з найпростіших вправ. Після кожної вправи пальчики необхідно розслабити, всі пальці слід навантажувати рівномірно. Підбирати комплекс по 6 – 8 вправ. Найбільш складні елементи слід повторювати кілька разів, щоб діти краще запам’ятали.

1. «Пальчики вітаються»:

а) однією рукою кінчиком великого пальця правої руки почергово торкатися кожного пальця цієї ж руки (теж саме – лівою рукою);

б) двома руками, тримаючи долоні вертикально одну напроти одної, почергово (починаючи з мізинців і закінчуючи великими пальцями) з’єднувати і роз’єднувати пальці, промовляючи слова: «Добрий день, пальчику!»

2. «Стиснемо – розтиснемо»: ритмічно стискати кулак і розтискати.

3. «Молоточок»: вказівним пальцем однією руки стукати по долоні другої.

4. «Молоточки»: одним стиснутим кулачком стукати по другому кулачку.

5. «Бігунець»: бігти по столу, пересуваючи вказівний та середній палець.

6. «Млинок»: поставивши один кулачок над другим, робити ними обома оберти.

7. «Потрусимо долонями»: потрусити обома долонями – спершу сильніше, потім слабше.

8. «Хвилі»: робити хвилеподібні рухи руками перед грудьми з одного боку в інший.

9. «Січемо капусту»: ребром однієї долоні бити по розгорнутій другій долоні.

10. «Перемо білизну»: терти одним кулачком по другому (пальцями).

11. «Падає сніг»: робити плавні синхронні рухи обома руками згори до низу.

12. «Кінь біжить»: почергово стукати по столу чотирма пальцями руки (крім великого).

13. «Гра на фортепіано»: довільно імітувати пальцями обох рук гру на цьому музичному інструменті.

14. «Слон іде»: виставивши вперед вказівний палець (хобот), переступати чотирма пальцями по столу.

15. «Пташки дзьобають зернята»: зігнутим вказівним пальцем однієї руки стукати по столу або підлозі.

Наступна вправа сприяє розвитку спритності пальців рук. На папері наклеєні п’ять різних фігурок. Кожному пальчику відповідає певна фігура. Це можуть бути м’ячики різних кольорів, тваринки, будь-що. Дитина ставить кожний пальчик над цими предметами. Дорослий дає команду дітям: «Підніміть пальчик, наприклад, над лисичкою, їжачком, зайчиком тощо». Спочатку малечі важко, але поступово пальці стають спритніше, і діти з легкістю піднімають їх над фігурами. Ця вправа використовується як і діагностична. В залежності від того, як працює безіменний палець у цій вправі, ми можемо встановити рівень розвитку дрібної моторики.

Всі гімнастичні пальчикові вправи підходять дітям віком від 3 до 8 років. Зроблять вправи більш цікавими фігурки тварин, у яких є два отвори для вказівного та середнього пальців. Надягаючи їх на пальчики, діти із задоволенням виконують вправи. Крім того, цих тваринок використовує і для автоматизації звуків, давши їм назви з необхідним звуком.

Вихователь досягає дві мети: діти автоматизують звук і виконують пальчикові вправи. Цих тваринок використовує і на подальших етапах роботи з пальчиками, наприклад: інсценізація віршів, невеликих казок, імпровізація театральних вистав дітьми.

Якщо пальчикові вправи з віршованим супроводом, то починаємо нову гру.

Дорослий читає текст вірша і вимовляє текст максимально виразно: то підвищуючи, то понижуючи голос, роблячи паузи, підкреслюючи окремі слова;

- рухи логопед виконує синхронно з текстом або у пазах;

- треба, щоб малюк уважно послухав і зрозумів зміст вказаного. Логопед формулює запитання: «Про що розповідається?», «Які герої?», «Чи можем їх показати?»

Якщо в тексті зустрічаються слова і вирази незрозумілі дитині, то дорослий у доступній формі пояснює їх значення.

Вихователь разом із дитиною розучує вірш, рядочок за рядочком, а потім промовляє рядочок, супроводжуючи їх рухами. Так поступово розучує і синхронізує текс і рухи. Якщо дитина не може виконати вправу, то вихователь, як і при розучуванні пальчикової гімнастики, надає кисті і пальцям дитини відповідну позицію.

Промовляючи віршик і одночасно рухаючи пальчиками, дитина мимоволі ритмізує свою мову рухами: вона стає більш чіткою і виразною, емоційною.

Наявність рими гарно впливає на слухове сприйняття. Коли дитина добре вивчить вірш і рухи, темп поступово прискорюється.

Під час засвоєння пальчикових фігур (пальчикові картинки) вихователь виготовляє книжечку, на якій з однієї сторони намальована позиція з пальців, яку необхідно зробити, а з другої – відповідний малюнок (що намагаються зобразити), під яким надрукований віршований супровід.

Після того, як діти засвоїли вільне виконання пальчикових фігурок, процес ускладнюється розігруванням коротеньких сценок та власне інсценівок, переказом невеликих оповідань, тобто проводятьсяпальчикові ігри.Ці ігри емоційні та виразні, тому вихователь може проводить їх на заняттях, як на індивідуальних, під групових, так і фронтальних. Вони вельми цікаві і відображують реальну дійсність – предмети, тварин, людей та їхню діяльність, явища природи. В ході цих ігор активізується дрібна моторика рук і психічні процеси, формується спритність, уміння володіти своїми пальцями, зосереджувати увагу на одному виді діяльності тощо.

Пальчикові ігри важливі також для розвитку дитячої творчості. Старші вихованці охоче «виступають» перед молодшими і переносять набутий досвід на інші вірші, казки, пісні.

Для інсценування віршів, загадок за допомогою пальців добирає різноманітні віршовані твори — народні та класичні. Наприклад:

«Курочки»(Наталія Забіла)

На подвір’ї курочки,

Ціпу, ціпу, ціп.

«Курочка» —з’єднати пальці лівої руки та трохи зігнути; великим та вказівним пальцем зробити кружечок.

Ось Маринка та Юрко кришать ціпкам хліб.

Великим, вказівним та середніми пальцями «накришити» хліба.

Ціпки бачать крихітки — («Курчатка»).

Дзьобики тук-тук.

Зігнутим вказівним пальцем однієї руки постукати по долоні другої.

Весь шматочок — ой лишенько!

Ущипнути за долоню курячим дзьобом.

Вихопили з рук.

«Зайчик сіренький»(Тетяна Мельник)

В лісі зайчик сидить,

«Ліс» —пальці обох рук «розставити».

Вушками він ворушить,

Пальчикова фігура «Зайчик», вказівним і середнім пальцями робимо рухи вперед – назад.

Під ялинкою сховався, «Ялинка» —з'єднати подушечки вказівного, середнього та безіменного пальців під кутом, утворюючи «дах», а потім великий і мізинець, трішки відокремлюючи їх від інших трьох.

В зуби лисці не піймався.

«Зуби» —доторкнутися зап’ястям правої руки до лівої, пальці обох рук на відстані один від одного зігнуті і роз’єднання.

«Лиска» —пальці обох рук притиснуті один до одного, а кисть прогнути на зовні. Дві кисті з’єднати, два великих пальця виступають над іншими.

Коментарi