Поради батькам щодо виконання завдань логопеда

Співпраця логопедаі родини визначають загальний успіх корекційного

навчання.Його результативність залежить, в тому числі від зацікавленості таучасті мам і тат у виправленні мови своєї дитини.Важлива роль у співпра-ці батьків і логопеда відводиться домашнім завданням.

Домашнізавданнямають велике виховне,навчальне такорекційне зна-чення:при правильній організації йоговиконанняу дошкільнят виробляють-сянові знання і вміння, а такожнавички самостійного мислення,вміння себе

контролювати, виховується відповідальне ставлення до своїх новихобов'язків,

відпрацьовується весь пройдений матеріал на заняттях логопеда. Діти,які зай-маються вдома збатьками додатково за завданнями логопеда, набагато швид-ше і успішніше вводять в повсякденну мовуне тільки закріплюючізвуки, а й складні мовні конструкції.

Домашнєзавдання дитина виконуєв індивідуальному робочомузошиті

під обов'язковим наглядомдорослого.

Для того, щоб ваші домашнілогопедичнізаняття проходили якомога ефективнішеі не були скрутні для дитини, вам слід дотримуватися певних правил в їх проведенні.

Консультація: «Найтиповіші граматичні помилки в мовленні дітей. Що потрібно знати батькам?»

МОВА – невичерпне джерело розумового розвитку дитини, скарбниця всіх знань. К. Д. Ушинський образно назвав рідну мову народним педагогом, наставником і вихователем. Слово виховує, навчає і розвиває дитину. Під впливом мови вдосконалюються її почуття, сприймання, збагачуються знання про оточуючий світ.

Важлива роль у формуванні особистості дитини, зокрема розвитку її мови, належить сім'ї. Адже перші слова, перші речення малятко чує і вимовляє в колі рідних людей – матері, батька, бабусі, дідуся. Однак дехто з батьків вважає, що дитина починає навчатися літературній мові лише у школі і не звертає належну увагу на формування мовлення дітей у дошкільному віці. Навчання ж мови починається не тоді, коли дитині дають буквар, а з перших звуків, які вона починає вимовляти.

Отже, дорослі повинні прагнути до того, щоб забезпечити правильний мовленнєвий розвиток дитини, починаючи вже з перших місяців її життя. Правильне мовлення допомагає малюку встановлювати контакти з іншими дітьми, вільно передавати свої думки і побажання, сприяє успішному навчанню у школі.

Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення.

Дошкільнят навчають узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення.

У дітей дошкільного віку потрібно виховувати й загальну культуру мовлення: вміння слухати звернену до них мову, дивитися в очі співрозмовнику, не перебивати дорослих, не втручатися в їх розмову.

Батьки ні в якому разі не повинні залишатися байдужими до мовних недоліків своїх дітей. У колі своєї сім'ї дорослі розуміють дитину з півслова і вона почуває себе впевнено. Але з віком розширюється мовне коло спілкування дитини і мовленнєві вади стають на перешкоді швидкого встановлення контактів з однолітками, виникають різні ускладнення, психологічні проблеми. Недостатньо розвинена мова, бідність словникового запасу, проблеми у вимові звуків, негативно впливають на загальний розумовий розвиток дитини.

Шановні батьки! Ви повинні орієнтуватися у вікових нормах розвитку всіх компонентів мовлення (звуковимови, лексики, граматики, фонематичних процесів), щоб вчасно допомогти своїй дитині і у разі потреби звернутися до логопеда ще до навчання дитини у школі.

Причини мовних порушень

Граматичний лад мовлення.
Що повинні вміти діти?

Оволодіти граматичним ладом мовлення означає навчитися правильно вживати відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, узгоджувати іменники з іншими частинами мови в роді, числі, відмінках; утворювати нові слова за допомогою суфіксів та префіксів; правильно будувати речення, додержуючись відповідного порядку слів у ньому; правильно вживати прийменники, сполучники, будувати складні речення різних видів; та вживати в мові правильно інші граматичні категорії відповідно норм рідної мови.

З раннього віку дитина повинна засвоїти граматичні значення рідної мови, без цього вона не зможе розуміти мову оточуючих у повному обсязі. А це може викликати труднощі у спілкуванні з іншими людьми, значні проблеми виникнуть у дитини і в процесі навчання у школі.

Щоб засвоїти граматично правильну мову, потрібно говорити правильно. К.Д. Ушинський писав, що граматично правильна усна й письмова мова є не тільки знання, а й звичка, досить складна і різноманітна система дрібних навичок висловлювати свої думки правильно у мовленні й на письмі.

Для того, щоб бути грамотним, мало знань граматичних правил, треба щоб людина звикла ними користуватися. У процесі оволодіння рідною мовою, діти часто помиляються.

Найтиповіші граматичні помилки в мовленні дітей:

Ø Граматичні помилки словотворення (неправильне вживання суфіксів, префіксів).

Ø Граматичні помилки в словозміні.

Ø Неправильне вживання відмінкових закінчень іменників, прикметників, помилки при їх узгодженні.

Ø Відмінювання невідмінюваних іменників.

Ø Неправильне вживання роду іменників.

Ø Вживання іменників, що мають тільки однину у множині, а тих що мають тільки множину в однині.

Ø Неправильне вживання дієслівних і дієприкметникових форм, займенників, числівників.

Граматичні помилки у дитячій мові – це закономірне явище в процесі засвоєння мовлення, особливо до 5 років. Але граматичні помилки в мовленні дітей необхідно відразу виправляти, це дасть дитині змогу засвоїти граматичні норми. При значних труднощах у засвоєнні дитиною граматики – вчасно звертайтесь до логопеда!

Що повинні знати діти?

У дитини 5-го року життя відмічаються значні успіхи в розумовому і мовленнєвому розвитку. Дитина починає виділяти і називати найбільш суттєві ознаки і якості предметів, встановлювати простіші зв'язки і точно відтворювати їх у мові.

Їх мовлення стає більш різноманітним, точнішим і багатшим по змісту. Діти звертають більше уваги на мову дорослих, стараються її наслідувати. Збільшення активного словника від 2500 до 3000 слів, створює дитині можливість повніше будувати свої вислови, точніше висловлювати свої думки. В мові дітей цього віку все частіше з'являються прикметники, якими вони користуються для визначення ознак і якостей предметів. Свої висловлювання діти будують з 2- 3 і більше простих поширених речень.

Діти 5-го року життя починають оволодівати монологічним мовленням. В їх мові вперше з'являються речення з однорідними обставинами. Вони засвоюють і вірно узгоджують прикметники з іменниками. У дітей різко збільшується інтерес до звукового оформлення слів. Прислухаючись до слів, які вимовляє дорослий, дитина намагається встановити схожість у їх звучанні. Відповідно, значно покращується їх звуковимова. Повністю щезає пом'якшення приголосних і рідше бувають випадки пропусків звуків, складів.

Більшість дітей до 5-ти років засвоюють і вірно вимовляють .свистячі (С, З, Ц, ДЗ), шиплячі (Ш, Ж, Ч, Щ, ДЖ), сонорні (Л, ЛЬ, Р, РЬ) звуки. Правильно вимовляють багатоскладові слова, точно зберігаючи в них складову структуру. Частіше вірно вживають в словах наголос, дотримуючись літературної норми вимови слів. На 5-му році життя дитина спроможна визначити на слух наявність того чи іншого звуку в слові, підібрати слова на заданий звук.

Достатньо розвинений мовний слух дитини дає їй змогу розрізняти в мові дорослих підвищення і зниження сили голосу, підмічати прискорення і уповільнення темпу мовлення, вловлювати різноманітні інтонаційні засоби виразності мовлення.

Отже, до 5-років у дітей закінчується процес оволодіння звуковою стороною мовлення. Мова в цілому стає чистішою і виразнішою. Підвищується мовна активність і діти все частіше задають питання.

Шановні батьки! Слідкуйте, чи правильно і вчасно розвивається звукова сторона мовлення у вашої дитини!

Словник.
Скільки слів повинна знати ваша дитина?

Яку кількість слів може засвоїти людина? Чи є якісь межі, кількісні показники для кожного вікового етапу життя людини? Такі межі існують.

Словник кожної людини поділяється на пасивний і активний. Активний словник охоплює слова, які людина не тільки розуміє, а й повсякденно користується ними. Кількість слів в активному словнику людини визначає багатство і культуру її мови. Пасивний словник – це слова, які людина розуміє, але не завжди вживає. Пасивний словник завжди більший за активний.

Активний словник малюка постійно збільшується, він становить:

v до 1 року 6 місяців – 10-15 слів;

v у кінці 2 року – 300 слів;

v у кінці 3 року – 1000 слів;

v в 4 роки – 2500 слів;

v в 5 років - 3 500 слів;

v в 6 років - 4 000 слів;

v в 7 років - 4 500 слів.

У дорослої людини словник нараховує 6-8 тисяч слів.

Якісний склад словника у дітей різного віку неоднаковий. З усіх частин мови в активному словнику дитини переважають іменники – 50%, дієслова – 30%. Інші частини мови дитина вживає рідко. Дитина у 5 років надзвичайно допитлива, балакуча. Це сприяє швидкому збагаченню її активного словника: швидко засвоюються прикметники, числівники та інші частини мови. Проте і в середньому дошкільному віці є свої труднощі у засвоєнні слів. Діти мало вживають прислівників, багатоскладових слів, слів на означення абстрактних понять, узагальнюючих назв предметів, слів ввічливості.

Активний словник дитини старшого дошкільного віку наближається до словника дорослої людини. Дитина вільно користується всіма частинами мови, правильно називає предмети, явища; їх ознаки та властивості. Але і в мові старших дошкільнят ще багато неточно вживаних слів.

Тому батьки повинні постійно поповнювати словник дитини новими словами, постійно уточнювати, пояснювати значення слів, активізувати пасивний словник, добиватися заміни діалектизмів словами літературної мови, збагачувати дитячу мову образними народними виразами.

Консультація для батьків від логопеда

Слухняний язичок (артикуляційна гімнастика в домашніх умовах шляхом використання ейдетичних завдань) Серед дітей дошкільного віку найпоширенішою вадою мовленнєвого розвитку є дислалія. Дислалією називають порушення звуковимови, не пов’язаної з вадами слуху, порушеннями іннервації мовленнєвого апарату чи недоліками розумового розвитку дитини. Основними причинами виникнення дислалії є : - порушення у будові артикуляційного апарату ( неправильний прикус,порушення у будові щелеп, укорочена під’язикова вуздечка, високе чи вузьке піднебіння, відсутність деяких зубів ) ; - наслідування ( діти можуть копіювати неправильну звуковимову когось із рідних ) ; - недоліки слухового сприймання звуків (це порушення не пов’язане зі зниженням гостроти слуху дитини, його причини приховані в недоліках формування уявлень дитини про звуки рідної мови, недостатності слухової уваги та слухового контролю);

- негативні біологічні та соціальні чинники ( до них належать : патологія вагітності матері, вживання під час вагітності алкоголю, тютюну, наркотиків, обмеженість спілкування дитини, педагогічна занедбаність).

Формування правильної звуковимови вимагає великої, клопіткої , системної роботи, неабияких зусиль дитини та уваги й терпіння зі сторони дорослих.

Щоб навчилася дитина правильно вимовляти звуки, їй потрібно навчитися здійснювати складні артикуляційні дії, спостерігати за роботою артикуляційного апарату,зосереджувати увагу на окремих моментах артикуляції, знаходити спільне та відмінне в положенні органів мовлення та свідомо керувати рухами активних органів, контролювати їхню роботу.

Вироблення точних, повноцінних рухів і дій, відпрацювання їх, об’єднання простих рухів у складні, відчуття артикуляційної постави – усе це досягається у процесі виконання дітьми спеціальних тренувальних вправ – артикуляційної гімнастики.

Успіх роботи багато в чому залежить від застосування різноманітних, цікавих для дітей форм роботи, оскільки під час тривалого виконання одноманітних артикуляційних вправ діти швидко втомлюються, часом втрачають інтерес до занять. Щоб цікаво було дітям займатись, потрібно використовувати різні способи подачі навчального матеріалу, і одним із них є ейдетика. Саме ейдетика розмовляє з дошкільниками їхньою мовою. Вона залучає всі аналізатори дитини : дозволяє побачити,почути,відчути.

У дітей розвивається логічне й асоціативне мислення, уява, творчі здібності. Ознайомимося з деякими ейдетичними прийомами та варіантами їх застосування в домашніх умовах під час виконання артикуляційної гімнастики. Успішне навчання та розвиток дітей,безперечно, потребує поєднання занять із грою,використання художнього слова, цікавого ілюстративного матеріалу.

Дитина, захоплюючись, не помічає, що її навчають, а тому легше і швидше долає труднощі, набуває необхідних навичок і знань. Ігрові прийоми проведення артикуляційної гімнастики знімають у дітей напруження, заохочують їх до наступних корекційних занять, надають упевненості у своїх силах, а спеціально дібрані римовані рядки до кожної вправи виховують у дитини увагу до звукового ладу мови, сприяють розвитку мовленнєвого слуху.

У логопедичній практиці, як відомо, прийнято користуватися певними умовними назвами окремих вправ «Жабки», «Хоботок», тощо, рекомендується використовувати також знайомі дітям картинки-символи із зображенням конкретних предметів, що асоціюються з певними рухами, положеннями органів артикуляційного апарату.

Символи- картинки з відображенням певних артикуляційних вправ слугують зоровою опорою. Як проводити артикуляційну гімнастику в домашніх умовах ?

1) Перед усім пам’ятайте, що саме вчитель-логопед правильно підбере артикуляційні вправи, які потрібні вашій дитині.

2) Дотримуйтесь певної послідовності у їх виконанні – від простих до більш складних.

3) Спочатку вправи виконуйте у повільному темпі,обов’язково перед дзеркалом.

4) Кожне заняття для дитини має бути цікавим.На перших заняттях можна обмежитися і дворазовим виконанням вправи,головне,щоб вона була виконана правильно,якісно. Потім кількість повторень збільшується до 10-15 разів.

5) Коли дитина навчиться виконувати рухи, відчувати положення органів артикуляційного апарату,дзеркало можна прибрати.

6)Для дітей потрібна зорова опора,тому доречно використовувати картки із зображенням артикуляційних вправ та символи-картки.

7) Позитивно налаштуйте дитину на роботу,наприклад, прочитайте веселий віршик, запропонуйте загадку. Покажіть символ-картку,зверніть увагу на зображення , запитайте про яку артикуляційну вправу подумала дитина дивлячись на символ-картку, а вже потім починайте виконання вправ. Наприклад:

1. Артикуляційна вправа «Жабки» ( на символ-картці зображенні жабки). Запитання: «Про яку артикуляційну вправу ти подумав (ла)?». Відповідь дитини. Дитина уважно слухає віршик, пригадує правильне виконання вправи та виконує її. Аналогічна робота проводиться із наступними вправами. Жабка їсти захотіла, враз взялась вона за діло - наловила аж сім мух, тому й рада : рот - до вух! Рот трохи відкрити. Посміхнутись, губи розтягнути так, щоб було видно верхні зуби. Утримувати таке положення під лічбу 10-15 секунд.

2. Артикуляційна вправа «Хоботок» В зоопарку ми були, там великі є слони. А маленький Раві привітався з нами. Хобот свій він витягав, «Всім привіт!»- немов казав. Щоб йому відповісти, Хоботок зроби і ти. Краще губи витягай, Раві швидше привітай. Витягнути губи сильно вперед,напружити, як при вимовлянні звука У.

3. Артикуляційна вправа «Лопаточка» Широким я язик зроблю, на нижню губу покладу. Гарна вийшла і пласка моя лопатка з язика. Жаль, така лопатка не скопає грядки. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не дрижав. Утримувати у такому положенні 10-15 секунд.

4. Артикуляційна вправа «Чашечка» Чашку чарівну я можу зробити, з глини її не потрібно ліпити. Вгору широкий язик підіймаю, старанно в нього краї загинаю. Соком наповню її чи водою - чашка чарівна завжди зі мною. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти вгору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати язик у такому положенні 10-15 секунд.

5. Артикуляційна вправа «Коник» Я на конику скачу : - Цок-цок-цок! Хочеш, тебе підвезу? -Цок-цок-цок! З вітерцем мій коник мчиться : -Цок-цок-цок! Дзвінко стукають копитця: -Цок-цок-цок! В’ється коникова грива : -Цок-цок-цок! Ой,який же я щасливий! -Цок-цок-цок! Присмоктати язик до піднебіння,клацати язиком. Клацати повільно,сильно, тягнучи під’язичну вуздечку. Виконати 10-15 разів.

Дихаємо правильно - легко розмовляємоДихаємо правильно - легко розмовляємо

Дихання, яке з'являється в момент вимовляння звуків, слів, фраз і бере безпосередню участь у їх утворенні, особливе. Воно називається мовленнєвим. Чітка звуковимова, красива дикція неможливі без добре розвинутого мовленнєвого дихання. Доведено, що артикуляційний, дихальний та голосовий апарати постійно координуються у процесі мовлення, працюють синхронно. Існує пряма залежність організації мовленнєвого дихання від змісту висловлювання та інтонаційного характеру мовлення. Вдих під час мовлення — короткий, легкий, відбувається або після закінчення фрази, або між смисловими групами слів. Видих — тривалий, плавний (у співвідношенні 1:10, 1:15).

Перед початком мовлення зазвичай робиться глибокий і більш швидкий, ніж у спокої і вдих. Він здійснюється через ніс і рот, а мовленнєвий видих іде тільки через рот. Видих продовжується настільки, наскільки необхідне звучання голосу під час безперервного вимовляння певної частини висловлювання. Мовленнєве дихання починає розвиватися у дитини одночасно з розвитком мовленнєвої функції й завершується до 10 років. Часто буває, що діти мають ослаблений вдих і видих.

Тоді вони розмовляють тихо, а якщо видих недостатньо плавний, мовлення стає уривчастим. Нерівномірний розподіл повітря під час вимовляння фрази викликає зупинки, добирання повітря в середині слова, а при поспішному вимовлянні фраз під час видиху може бути захлинання. Раціональний спосіб витрачання повітряного струменя має велике значення для утворення чітких, виразних звуків, для вільного звучання голосу по висоті, переходу від тихого до гучного мовлення і навпаки, тому дуже важливо вчасно допомогти дитині оволодіти навичками правильного дихання у процесі мовлення.

Мовленнєве дихання вважається недосконалим, якщо спостерігається:

• надмірно великий вдих;

• короткий або слабкий видих;

• недостатня плавність видиху;

• мовлення під час вдиху;

• несвоєчасне добирання повітря;

• прискорений темп дихання. Система спеціальних дихальних вправ дозволяє дітям засвоїти правила плавного мовленнєвого висловлювання, допомагає нормалізувати голос, інтонаційну виразність мовлення. Під час виконання з дітьми вправ для виховання правильного мовленнєвого дихання слід звернути увагу на те, щоб м'язи плечового поясу, шиї, обличчя були ненапружені;

• щоки не надувалися;

• тривалість видиху була помірною;

• дитина не втомлювалася. Робота за «картками» передбачає виконання різнопланових вправ для нормалізації та розвитку мовленнєвого дихання.

Вправи з рухами — важливі для розвитку координації рухів із диханням, для організації правильного вдиху і видиху, зміцнення дихального апарату, розвитку сили та рухливості дихальної мускулатури.

Вправи з вимовлянням звуків дають можливість навчити дітей утворювати тривалий та економний видих, нормалізувати мовленнєве дихання під час подовженого вимовляння голосних звуків або багаторазового вимовляння приголосних на одному видиху.

Вправи-звуконаслідування ґрунтуються на тому, що характер мовленнєвого дихання змінюється в залежності від гучності, інтонаційної та ритмічної структури мовлення, і з цього погляду є дуже цікавими та корисними.

Вони допомагають дітям відпрацювати не тільки плавність і тривалість мовленнєвого видиху, а також вчать відтворювати силою та висотою голосу «розмови» різних тварин і птахів, імітувати їхню поведінку, дії. У цьому випадку звуки вимовляються якомога довше, поки вистачає повітря.

Звернімо увагу, що під час виконання вправ-звуконаслідувань необхідно, щоб інтенсивно працювали руки, імітуючи рухи та дії тварин.

Відомо, що рухи рук чудово активізують увесь організм, а особливо стимулюють дихання. Важливо також виховувати в дітей уміння вимовляти невеликі фрази на одному видиху через наслідування, мовлення дорослих.

Слід звертати увагу, також на рівний розподіл видиху протягом вимовляння фрази, кожне слово вимовляти чітко від початку до кінця. Тривалість видиху в процесі тренування слід поступово збільшувати. Послідовне, систематичне виконання дихальних вправ допоможе:

• диференціювати носовий та ротовий вдих та видих;

• виробити тривалий, плавний ротовий видих;

• диференціювати силу і тривалість видиху;

• розвивати вміння змінювати силу, напруженість повітряного струменя;

• виховувати вміння сполучати вимову звука з початком видиху;

• учити дітей на одному видиху вимовляти фразу з 4—5 слів. Цікаві віршовані тексти та малюнки викличуть у малюків жвавий інтерес, зроблять заняття веселими, знімуть зайве напруження. А спеціальні завдання разом із тим сприятимуть розвитку: • інтонаційної виразності мовлення;

• сили та висоти голосу;

• координації рухів;

• артикуляційної моторики;

• міміки;

• дрібної моторики пальців рук.

Як розвивати мовленнєве дихання в домашніх умовах

• Вступний коментар до кожної дихальної вправи допоможе зацікавити дитину, психологічно її настроїти на виконання певної дихальної вправи. Виразно прочитайте його.

• Тексти віршів, створені для виконання дихальних вправ, легко сприймаються та запам'ятовуються дітьми. Виразно прочитайте вірш. З'ясуйте, як дитина зрозуміла текст, запропонуйте переказати зміст. Це важливо для розвитку слухо-мовленнєвої пам'яті.

• Малюнки-ілюстрації допоможуть краще сприйняти й запам'ятати вірші. Розгляньте малюнок, разом із дитиною, знайдіть рядки у тексті, що відповідають зображеному на малюнках, запропонуйте вимовити рядки вірша на одному видиху. Можна скласти коротку розповідь за малюнком. Це сприятиме розвиткові мовлення та зорової пам'яті.

• Звуконаслідувальні та голосові вправи передбачають розвиток сили та висоти голосу, інтонаційну виразність мовлення. Запропонуйте зіграти роль одного з персонажів, передати інтонацією, мімікою, рухами його характер, поведінку.

• Слід пам'ятати, що надмірне виконання дихальних вправ може призвести до легкого запаморочення, достатньо виконати 2—3 вправи. Дітям завжди потрібен добрий, веселий, розумний старший друг, і тут багато чого залежить від дорослих, від їхньої творчої участі, щирого зацікавлення, фантазії, почуття гумору, від бажання допомогти малюкам досягти успіху. Тренінг з батьками.

КАША

Чи спостерігали ви, як кипить на плиті каша: пихкає, ніби сердиться, що про неї забули. Вона турбується, хвилюється, що ось-ось пригорить, ніби просить про допомогу, бо її так люблять діти і вже чекають на неї. І коли нарешті згасає під каструлею вогонь, каша заспокоюється, затихає, інколи злегка зітхаючи.

Передайте це рухами, інтонацією. Каша на плиті кипить І стурбовано пихтить: - Пф-пф! Я не хочу пригоріти, Дуже люблять мене діти. Пф-пф! Пф-пф! Де це кухар забарився? Мабуть, вже і борщ зварився! Пф-пф! Пф-пф! Пф-пф! — Чую, кашко, тебе, чую, — Зараз я тебе врятую! — Пф-пф! Мета вправ. Виховувати вміння змінювати напруженість повітряного струменя; розвивати силу та висоту голосу, інтонаційну виразність мовлення, координацію рухів. Вправа «Каша кипить» Вдих через ніс — затримка дихання — кілька коротких видихів із вимовлянням: «Пф-пф!» (спочатку стурбовано, потім занепокоєно, обурено, полегшено, задоволено). Вправа «Чайник свистить» Глибокий вдих через рот — затримка дихання — видих: «С-с-с-с-с». Вправа «Дмухання через соломинку» Глибокий тривалий вдих — затримка дихання — тривалий сильний видих (через уявну соломинку).

Що мають знати батьки про фактори і причини які впливають на вади мовлення у дітей в дошкільному віці та їх усунення.

Ще в дошкільному та молодшому шкільному віці батькам слід звернути увагу на вимову звуків у дітей.

Діти зі звуковими вадами, коли усвідомлюють свій недолік, стають мовчазні, соромливі, нерішучі, а коли їх ще не розуміють, то вони дратівливі, замкнуті, невпевнені в своїх силах. Дуже важливо своєчасно виявити вади мовлення і звернутися за допомогою до логопеда. Правильна та своєчасна організація логопедичної роботи є запорукою усунення порушень мовлення, підвищення успішності дітей.

Грубі дефекти мовлення виникають при порушенні розвитку плода в період з 4 тижнів до 4 місяців. ·

Фактори, що сприяють виникненню мовленнєвих порушень:

- Токсикоз при вагітності.

- Вірусні захворювання.

- Ендокринні захворювання.

- Травми, несумісність крові по резус-фактору.

- Родова травма, асфіксія.

- Захворювання в перші роки життя.

- Спадкоємні фактори.

- Несприятливі соціально-побутові умови.

- Травми черепа - де є струс мозку. Причини чому діти погано говорять.

1. Батьки мало розмовляють з дітьми. (Розмовляти потрібно коли дитина знаходиться ще в утробі матері. Коли дитина народилась потрібно читати казки, вірші, чистомовки, скоромовки, показувати малюнки.)

2. Порушення анатомічної будови артикуляційного апарату. (Анатомофізіологічні дефекти: неправильна форма щелепи, зубів, коротка під’язикова складка, язик не достатньо піднімається вгору і не вимовляє звук (Р), неправильний прикус.)

3. Зниження слуху. (Батькам необхідно оберігати слух дитини)

Мовленнєві порушення та способи їх профілактики в сім'ї. (Методичні поради для батьків)

Важливу роль у формуванні особистості дитини, зокрема у розвитку її мовлення належить сім'ї.

Адже перші слова, перші речення дитина вимовляє у колі близьких людей – матері, батька, бабусі, дідуся.

Не вчасне виправлення мовленнєвих вад призводить до порушень і затримки загального розвитку дитини, спричиняє труднощі в оволодінні навчальним матеріалом. Добре розвинене мовлення – це запорука майбутньої успішності навчання дитини в школі.

До 5-6 років дитина повинна чітко вимовляти всі звуки, мати достатній за обсягом словниковий запас та засвоїти граматичну структуру рідної мови. Наше мовлення складається із звуків.

У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитини звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже, потребує допомоги дорослих. Не всі батьки приділяють цьому серйозну увагу. Деякі вважають, що настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються : «Чому ж ти досі не навчився говорити правильно?»

Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади, які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці.

Розрізняють такі види неправильної вимови: пропуск, заміна, спотворення звуків. У мові дошкільників найчастіше відбувається заміна:

Шиплячих Ш,Ж,Ч свистячими С,З,Ц;

Свистячих С, З, Ц шиплячими Ш, Ж, Ч;

Шиплячих і свистячих звуками Ф, В, Т, Д;

Звуків К, Г звуками Т, Д;

Звука Р звуками Л, Й, звука Л звуками Р, ЛЬ, Й;

Звуків Р,Л звуками В,Г.

До порушення звуковимову належать також спотворення звуків, неправильна їх артикуляція.

Діти 3-4 років часто пом’якшують приголосні звуки.

Спостерігається нечітка вимова приголосних, наближення одного звука до іншого, їх уподібнення, що приводять до спотворення слова.

Досить часто зустрічається міжзубна вимова звуків С, З, Ц, Ш, Ж, Ч,Щ, Т, Н, Д, Л; бокова вимова звуків С, З, Ц, Ш, Ж, Щ, Р.

Така вимова звуків, якщо своєчасно не звернути на неї увагу, може залишитися на все життя.

Більшість батьків хвилює лише неправильна звуковимову дитини, і дуже рідко звертається увага на недорозвинення лексичної та граматичної ланок мовлення. Не забувайте про те, що всі сторони мовлення дошкільника формуються, розвиваються й функціонують у єдності та нерозривно пов’язані між собою.

Порушення однієї ланки веде за собою недорозвиток іншої, наприклад, недоліки усного мовлення часто проявляються на письмі (тобто дитина пише так само неправильно, як і говорить). Тому для успішного мовленнєвого розвитку дитини важливо корегувати звуковимову, збагачувати словник, формувати граматичні категорії (рід,число, відмінки, час, вид), зв’язне мовлення та розвивати мислення, увагу та пам'ять.

Тільки за таких умов мовлення буде всебічним і сприятиме гармонійному розвитку малюка. Загальновідомо: чим багатший словниковий запас дитини, тим більш образною, різнобарвною, виразнішою є її мовлення. Отже, батьки постійно повинні уточнювати та збагачувати як пасивний, так і активний словниковий запас дітей. Ще в ранньому віці з дитиною потрібно весь час розмовляти, звертати увагу на оточуючі предмети, картинки, називати їх, розповідати за ними.

Важливо навчити дитину запитувати про значення незрозумілих слів, виразів; послідовно переказувати зміст казок, оповідань, чітко висловлювати свою думкую. У малюків, які мають порушення звуковимовами, як правило, загальмовуються і процеси оволодіння повноцінними артикуляційними рухами.

Але для того, щоб дитина навчилася правильно артикулювати важкі для вимови звуки, її губи і язик мають бути достатньо сильними, гнучкими і рухливими, тривалий час утримувати певне положення, легко здійснювати перехід від одного положення до іншого. Тож на початковому етапі для засвоєння, корекції та вдосконалення основних рухів органів мовлення широко практикується артикуляційна гімнастика. І батькам, в свою чергу, теж слід опанувати ази цієї гімнастики і проводити її зі своєю дитиною.

Головна мета артикуляційної гімнастики – навчити дитину керувати органами мовлення та відчувати, запам’ятовувати рухи губ і язика,правильно ці рухи відтворювати для того, щоб згодом чітко вимовляти проблемні звуки у словах.

Артикуляційні вправи слід проводити в ігровій та цікавій формі, супроводжуючи невеликими віршами

. Ігрові прийоми проведення артикуляційної гімнастики знімають у дітей напруження, заохочують їх до наступних корекційних занять, надають дітям впевненості в своїх силах.

Для початку пропонуйте 1-3 вправи тривалістю 3-7 хвилин. У 3-4 віці діти мають виконувати вправи чітко й плавно, а в 6-7 віці точно, швидко, легко переключатися з одного руху на інший.

Ніколи не сваріть дитину, якщо в неї не виходить правильно виконувати завдання, підбадьорте її, виконайте полегшене завдання, для того, щоб дитина відчула впевненість у своїх силах та не втратила раніше набуті навички.

Частіше хваліть дитину, формуйте у неї впевненість у своїх силах, створюйте ситуацію успіху.

Бажаємо успіхів!

Чому дитина погано говорить?

Кожна мама, яка звертається по допомогу до логопеда, завжди ставить запитання: „Чому дитина погано говорить?”

Фахівці твердять, що причини цього можна визначити лише під час детального обстеження.

Тільки після цього можна розпочинати заняття, що в першу чергу спрямовані на усунення причини недоліків мовлення.

Це може бути невідповідність до вікових можливостей дитини (якщо у два роки дитина замінює звук [ш] на звук [с], брак уваги, що приділяється, зі сторони дорослих на розвиток мовлення дитини (якщо батьки зводять до мінімуму звичайне спілкування), наявність анатомічних вад ( коротка або зрощена під’язикова зв’язка, неправильний прикус), порушення слуху (загального або фонематичного), зміни з боку нервової системи (заїкання, дизартрія).

Дуже важко діти переносять двомовність у сім’ї. Вони „плутаються” в безлічі схожих звуків, оскільки в різних мовах за одними й тими самими буквами часто приховуються різні звуки, тому діти користуються тільки тим звуком, який легше вимовляється (наприклад, буква „г” в російській і українській мовах).

Навіть наявність меншої дитини в сім’ї може спричинити спотворення в мовленні старшої, яка, бажаючи також стати маленькою, починає наслідувати меншу.

Отже, на вимову дитини може вплинути що завгодно. Але всі перелічені причини спостерігаються лише у 30 % дітей із порушеною вимовою. Що у решти?

Елементарна м’язова незрілість мовленнєвого апарату, недостатня його рухливість і пластичність.

Ось чому артикуляційна гімнастика – це найголовніший щабель на шляху до правильної вимови.

Адже язик – це м’язовий орган, і для того щоб потім правильно заговорити, потрібно навчити його набувати правильної пози, виробити силу, щоб її утримати, витривалість, щоб довго не втомлюватися. Зазвичай дитина починає „вивчати себе” на другому-третьому році життя.

Яка реакція буває у батьків? „Витягни пальці з рота!” „А дарма! – твердить логопед Н. Даниленко. – Якщо пальці у дитини чисті, не відохочуйте пізнати невідоме. Краще покажіть, що у вас також є язик, що він уміє робити ось так, так і так.

Підкажіть, що його можна побачити в дзеркалі.

Це буде перший масаж язика, перші прості вправи. Однорічного малюка вже можна покатати на „конячці”, посадивши його татові на плечі. Нехай тато не мовчить, коли „їде”, а клацає язичком, створюючи звук цокоту копит.

Дитині, звісно ж, це сподобається, захочеться повторити, а як повідомити про це дорослим, якщо говорити вона ще не вміє? Будьте певні, що це бажання перетвориться на необхідність заклацати язичком.

І малюк тренуватиметься, поки у нього не вийде. Це дуже складна вправа артикуляції, але вона значно легше дається немовлятам, тому що дуже нагадує смоктальний рефлекс, ніж чотирирічним малюкам, у яких цей рефлекс уже зник.

Які ще вправи може виконати малюк? „Вовк”. Попросіть малюка показати, як виє вовк (витягнути губи вперед і вимовити звук „у-у-у”). Якщо дитина не може витягнути губи, її слід навчити дути в трубочку (починаючи дути в трубочку більшого діаметра, поступово його зменшуючи). „Кошеня”. Попросіть дитину похлебтати, як кошеня, швидко висовуючи і втягуючи губи. „Бульбашка”. Навчіть малюка надувати щоки і різко розривати змичку губ. Важливо навчити дитину користуватися серветками, але не менш важливо й уміти облизуватися. Адже це влучення язиком у ціль, навчання його підійматися вгору із загинанням. Спеціально намастіть верхню губу медом або варенням, нехай тренується. Дитині сподобається.

Таким чином, язикову гімнастику можна починати змалечку, виконуючи окремі вправи. Чому окремі? Тому ще це вимагає посидючості й підвищеної уваги, яких у маленької дитини ще недостатньо.

А ось у віці трьох років можна запропонувати вже цілий комплекс. Але якщо посадити малюка і вказувати йому робити так, а потім ось так, то він і хвилини не витримає. Дитині потрібна казка про язичок, який мешкав у своєму будиночку (в роті), і ось одного разу...

Придумати можна все що завгодно, головне – утримувати увагу дитини.

Отже, сідаємо перед дзеркалом разом із мамою, як перед телевізором, дивитимемося і слухатимемо історію, яка одного разу відбулася з язичком, наприклад таку:

„Прокинувся язичок рано-вранці, визирнув у віконце (просунути язик крізь губи), подивився на небо і сказав: „Здрастуй, сонечко!” (потягнутися до носика), а потім подивився на землю, чи висушило сонечко вчорашні калюжі? (Потягнутися до підборіддя.) Озирнувся в кімнаті на годинник (рот відкритий, горизонтальні рухи язиком із куточка рота в куточок, як маятник ходиків) і зрозумів, що час іти снідати.

Прийшов на кухню, взяв чашку (рот відкритий, загнути кінчик язика вгору й утримати в такому положенні п’ять секунд, не торкаючись піднебіння і зубів) і попив молочка (хлебтальні рухи), умився (облизування), почистив зуби (горизонтальні рухи по поверхні верхніх і нижніх зубів, зовнішній і внутрішній їх стороні) і зібрався гуляти, але виявив, що він замкнений удома на замок (губи в усмішці, зуби стулити).

Спробував пролізти в щілинку (штовхнутися язиком у зціплені зуби), але нічого не вийшло. Тоді він вирішив навести порядок у будинку. Почав складати іграшки на полички (вертикальні рухи по внутрішній стороні щік), зняв павутину зі стелі (провести кінчиком язика по піднебінню), позамітав підлогу (горизонтальні рухи під язиком) і знайшов ключик від замка.

Можна йти гуляти! У дворі він гойдався на гойдалці (кілька разів рухи вгору-униз), грав у футбол (штовхнутися язиком то в одну щоку, то в другу), поїхав на конячці (клацання язиком), пішов у ліс, назбирав повний кошик грибів (широкий язик „приклеїти” до піднебіння і відкрити рот). А потім сів на пеньок і заграв на гармошці (розтягування вуздечки)”.

Коли дитина навчиться швидко й правильно все виконувати, можна попросити її стати вчителем і навчити все це робити якусь іграшку. Таким чином, у щоденній грі м’язи язика міцнішатимуть.

Це пришвидшить процес становлення звуків. Якщо ж вашій дитині вже виповнилося більше, ніж п’ять років, а ще не відбулася нормалізація мовлення тоді не обійтися без постановки звука. Але це робиться дуже швидко й легко, і навіть без допомоги логопеда, а наслідуванням, якщо язик уміє здійснювати будь-які рухи, якщо дитина може вільно ним управляти.

На 3 – 4-му році життя у дітей різко збільшується потреба спілкуватися, дуже швидко відбувається накопичення пасивного словника. У цьому віці дитині дуже потрібен слухач. Їй хочеться розповісти про все, але бракує запасу слів в активному словнику. Тому малюка говорить поволі, збивається, заїкається, повторюється. У жодному випадку не можна підганяти дитину, оскільки це може спричинити нервове заїкання, не можна переривати хід її думок, оскільки можна знеохотити розмовляти взагалі. Будьте терплячими до свого „оратора”.

Утішайте себе думкою про те, що повторюючи одне й те саме слово десятки разів (нехай неправильно, нехай проковтнувши його закінчення), дитина продовжує тренувати м’язи артикуляційного апарату. Ваше завдання – дати дитині джерело емоцій, а потім просто її вислухати. Якщо дитина сама не виявляє бажання розповісти, ставте навідні питання, нехай вчиться висловлюватися.

Отже, шановні батьки! Намагайтеся знайти для спілкування з дитиною хоч би півгодини на день. Вимкніть телевізор або радіо, на декілька секунд забудьте про свої проблеми і послухайте те, що говорить дитина: разом посмійтеся або поплачте, знайдіть вихід із складних ситуацій, що виникли у її житті.

Так ви навчите дитину бути комунікативною, відкритою. Якщо дитина спілкуватиметься, вона навчиться під час спілкування не тільки висловлювати свої думки, але й постійно порівнюватиме своє мовлення з мовленням оточуючих, помічатиме у своєму наявні недоліки, намагатиметься їх виправити. І все виявиться навпаки, якщо дитина уникатиме спілкування.

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ під час воєнного стану вчителя-логопеда

№	Дата	Зміст роботи	Час роботи	Примітки
1	01.09.2022	1.Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Перегляд вебінару «Освітні можливості Sway: дієва інтерактивна візуалізація уроку», заповнення зошита самоосвіти 3. Виготовлення дидактичної гри доббль "Все буде Україна!". Автор Репецька Катерина (кольоровий друк, ламінування)	9.00-10.00 10.00-12.00 11.30-13.00	Viber, Telegram
2	02.09.2022	1. Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Перегляд вебінару «Практичні рекомендації проведення психологічної хвилинки для учнів різного віку під час онлайн-навчання», заповнення зошита самоосвіти 3.Розробка консультації для вихователів «Формування фонематичного сприймання у дітей дошкільного віку»	9.00-10.00 10.00-12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram набір та роздрукування (додається)
3	05.09.2022	1. Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Перегляд вебінару «Огляд інноваційних педагогічних технологій: мотивація до навчання», заповнення зошита самоосвіти 4. Виготовлення дидактичної гри "Половинки" (автоматизація звука [с], [з], [ш], [ж], [ч], [р], [л]). Автор Шевякова Вікторія (кольоровий друк, ламінування)	9.00-10.00 10.00-12.00 12.00-13.00	Viber або Telegram
4	06.09.2022	1.Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Виготовлення методичного матеріалу «Хто що робить?» (дієслово «їсть»). Автор Скляренко Наталія 3. Розробка консультації для вихователів «Використання біоенергопластики в системі логокорекційної роботи» 4. Виготовлення тренажерів для дихання	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00 –12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram набір та роздрукування (додається) https://www.youtube.com/watch?v=deigjHHHNoQ
5	07.09.2022	1.Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Опрацювання фахової літератури на тему самоосвіти. 3. Перегляд та опрацювання презентації "Нетрадиційна дихальна гімнастика А.Н. Стрельникової для дітей з вадами мови" 4. Виготовлення методичного матеріалу «Хто що робить?» (дієслово «лежить») Автор Скляренко Наталія	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram Інтернет-ресурси (додається)
6	08.09.2022	1.Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Розробка консультацій для батьків «Слухняний язичок (артикуляційна гімнастика в домашніх умовах шляхом використання ейдетичних завдань) 3.Виготовлення дидактичної гри "Яка пора року за вікном?" Автор Жук Олена (кольоровий друк, оформлення) 4. Перегляд Майстер-класу «Багатофункціональні логопедичні зонди за методикою Піляєвої Наталії Сергіївни»	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber або Telegram Набір, друк (додається)
7	09.90.2022	1.Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Розробка консультацій для батьків «Дихаємо правильно - легко розмовляємо» 3. Перегляд вебінару «Психологічний супровід та інклюзія у 2022-2023 навчальному році», заповнення зошита самоосвіти	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-13.00	Viber, Telegram Набір, друк (додається)
8	12.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. .Індивідуальні консультації для батьків, які потребують допомоги при виконанні завдань з дітьми під час воєнного стану. 3. Розміщення власних напрацювань на сайті «Всеосвіта» 4.Виготовлення методичного матеріалу «Хто що робить?» (дієслово «їде») Автор Скляренко Наталія	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram, телефонний режим
9	13.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Розсилка по Viber або Telegram індивідуальних завдань по автоматизації звуків. 2. Опрацювання фахової літератури. Стаття "Особливості логопедичної роботи зі слабочуючими дітьми в умовах інклюзивної освіти." Автор Семенова Тетяна 3. Виготовлення методичного матеріалу «Хто що робить?» (дієслово «біжить»). Автор Скляренко Наталія	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram https://naurok.com.ua/stattya-osoblivosti-logopedichno-roboti-zi-slabochuyuchimi-ditmi-v-umovah-inklyuzivno-osviti-175125.html
10	14.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Індивідуальні консультації для батьків, які потребують допомоги при виконанні завдань з дітьми під час воєнного стану. 3. Перегляд вебінару-практикуму «Експрес-техніки психоемоційної саморегуляції педагогів.», заповнення зошита самоосвіти	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-13.00	Viber, Telegram, телефонний режим
11	15.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Розсилка по Viber або Telegram індивідуальних завдань по автоматизації звуків. 3. Розробка консультацій для батьків «Мовленнєві порушення та способи їх профілактики в сім'ї.» 4. . Опрацювання фахової літератури «Взаємодія учителя-логопеда закладу дошкільної освіти із сім’єю дитини з порушеннями мовленнєвого розвитку як вагомий засіб досягнення корекційної мети» Автор Стахова Л. Л	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram Набір, друк (додається) https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/551080.pdf
12	16.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Індивідуальні консультації для батьків, які потребують допомоги при виконанні завдань з дітьми під час воєнного стану. 3. Перегляд Майстер-класів: -«Авторські освітні ситуації та вправи психомоторного навантаження в корекційно-розвитковій роботі з дошкільниками, які мають ознаки розладу дефіциту уваги та гіперактивності» Наталя Мельник– вчитель-логопед -Освоєння буквених символів дітьми з дислексією (з досвіду роботи) Оксана Поплавська – арт-терапевт	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-13.00	Viber або Telegram, телефонний режим (1 частина)
13	19.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Розсилка по Viber або Telegram індивідуальних завдань по автоматизації звуків. 3. Перегляд Майстер-класів: - Використання сучасних технологій на занятті з логоритміки з дітьми дошкільного віку у ЗДО Лариса Ситнікова – вчитель-логопед; -Розвиток мовлення дітей засобами комп’ютерних інтерактивних логопедичних ігор Любов Чулак – вчитель-логопед	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-13.00	Viber, Telegram, Частина 2
14	20.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Індивідуальні консультації для батьків, які потребують допомоги при виконанні завдань з дітьми під час воєнного стану. 3. Розробка консультацій для батьків «Чому дитина погано говорить?» 4.Виготовлення дидактичної гри «Чий мішечок: Руслана чи Людмили?» Автор Жук Олена	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber або Telegram, телефонний режим Набір, друк (додається)
15	21.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Розсилка по Viber або Telegram індивідуальних завдань по автоматизації звуків. 3. Перегляд вебінару «Дистанційне навчання: нові виклики та нові можливості»	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-13.00	Viber або Telegram
16	22.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Індивідуальні консультації для батьків, які потребують допомоги при виконанні завдань з дітьми під час воєнного стану. 3. Опрацювання фахової літератури Стаття «Попередження оптичної дисграфії у дошкільників із затримкою формування психічних функцій» Автор Кирильченко Тетяна 4. Розробка консультацій для вихователів «Су-джок терапія в роботі з дітьми дошкільного віку»	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber або Telegram, телефонний режим Набір, друк (додається)
17	23.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Розсилка по Viber або Telegram індивідуальних завдань по автоматизації звуків. 3. Розробка консультацій для вихователів «Використання прийомів мнемотехніки у роботі вчителя-логопеда ДНЗ» 4. Виготовлення дидактичної гри «Що намалював Женя?» (автоматизація звука Ж) Автор Назарова Інна	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00	Viber або Telegram Набір, друк (додається)

м ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН ДИСТАНЦІЙНОЇ РОБОТИ під час воєнного стану вчителя-логопеда

№	Дата	Зміст роботи	Час роботи	Примітки
1	01.09.2022	1.Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Перегляд вебінару «Освітні можливості Sway: дієва інтерактивна візуалізація уроку», заповнення зошита самоосвіти 3. Виготовлення дидактичної гри доббль "Все буде Україна!". Автор Репецька Катерина (кольоровий друк, ламінування)	9.00-10.00 10.00-12.00 11.30-13.00	Viber, Telegram
2	02.09.2022	1. Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Перегляд вебінару «Практичні рекомендації проведення психологічної хвилинки для учнів різного віку під час онлайн-навчання», заповнення зошита самоосвіти 3.Розробка консультації для вихователів «Формування фонематичного сприймання у дітей дошкільного віку»	9.00-10.00 10.00-12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram набір та роздрукування (додається)
3	05.09.2022	1. Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Перегляд вебінару «Огляд інноваційних педагогічних технологій: мотивація до навчання», заповнення зошита самоосвіти 4. Виготовлення дидактичної гри "Половинки" (автоматизація звука [с], [з], [ш], [ж], [ч], [р], [л]). Автор Шевякова Вікторія (кольоровий друк, ламінування)	9.00-10.00 10.00-12.00 12.00-13.00	Viber або Telegram
4	06.09.2022	1.Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Виготовлення методичного матеріалу «Хто що робить?» (дієслово «їсть»). Автор Скляренко Наталія 3. Розробка консультації для вихователів «Використання біоенергопластики в системі логокорекційної роботи» 4. Виготовлення тренажерів для дихання	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00 –12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram набір та роздрукування (додається) https://www.youtube.com/watch?v=deigjHHHNoQ
5	07.09.2022	1.Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Опрацювання фахової літератури на тему самоосвіти. 3. Перегляд та опрацювання презентації "Нетрадиційна дихальна гімнастика А.Н. Стрельникової для дітей з вадами мови" 4. Виготовлення методичного матеріалу «Хто що робить?» (дієслово «лежить») Автор Скляренко Наталія	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram Інтернет-ресурси (додається)
6	08.09.2022	1.Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Розробка консультацій для батьків «Слухняний язичок (артикуляційна гімнастика в домашніх умовах шляхом використання ейдетичних завдань) 3.Виготовлення дидактичної гри "Яка пора року за вікном?" Автор Жук Олена (кольоровий друк, оформлення) 4. Перегляд Майстер-класу «Багатофункціональні логопедичні зонди за методикою Піляєвої Наталії Сергіївни»	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber або Telegram Набір, друк (додається)
7	09.90.2022	1.Онлайн-обстеження, заповнення мовленнєвих карток 2. Розробка консультацій для батьків «Дихаємо правильно - легко розмовляємо» 3. Перегляд вебінару «Психологічний супровід та інклюзія у 2022-2023 навчальному році», заповнення зошита самоосвіти	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-13.00	Viber, Telegram Набір, друк (додається)
8	12.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. .Індивідуальні консультації для батьків, які потребують допомоги при виконанні завдань з дітьми під час воєнного стану. 3. Розміщення власних напрацювань на сайті «Всеосвіта» 4.Виготовлення методичного матеріалу «Хто що робить?» (дієслово «їде») Автор Скляренко Наталія	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram, телефонний режим
9	13.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Розсилка по Viber або Telegram індивідуальних завдань по автоматизації звуків. 2. Опрацювання фахової літератури. Стаття "Особливості логопедичної роботи зі слабочуючими дітьми в умовах інклюзивної освіти." Автор Семенова Тетяна 3. Виготовлення методичного матеріалу «Хто що робить?» (дієслово «біжить»). Автор Скляренко Наталія	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram https://naurok.com.ua/stattya-osoblivosti-logopedichno-roboti-zi-slabochuyuchimi-ditmi-v-umovah-inklyuzivno-osviti-175125.html
10	14.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Індивідуальні консультації для батьків, які потребують допомоги при виконанні завдань з дітьми під час воєнного стану. 3. Перегляд вебінару-практикуму «Експрес-техніки психоемоційної саморегуляції педагогів.», заповнення зошита самоосвіти	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-13.00	Viber, Telegram, телефонний режим
11	15.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Розсилка по Viber або Telegram індивідуальних завдань по автоматизації звуків. 3. Розробка консультацій для батьків «Мовленнєві порушення та способи їх профілактики в сім'ї.» 4. . Опрацювання фахової літератури «Взаємодія учителя-логопеда закладу дошкільної освіти із сім’єю дитини з порушеннями мовленнєвого розвитку як вагомий засіб досягнення корекційної мети» Автор Стахова Л. Л	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber, Telegram Набір, друк (додається) https://journals.indexcopernicus.com/api/file/viewByFileId/551080.pdf
12	16.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Індивідуальні консультації для батьків, які потребують допомоги при виконанні завдань з дітьми під час воєнного стану. 3. Перегляд Майстер-класів: -«Авторські освітні ситуації та вправи психомоторного навантаження в корекційно-розвитковій роботі з дошкільниками, які мають ознаки розладу дефіциту уваги та гіперактивності» Наталя Мельник– вчитель-логопед -Освоєння буквених символів дітьми з дислексією (з досвіду роботи) Оксана Поплавська – арт-терапевт	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-13.00	Viber або Telegram, телефонний режим (1 частина)
13	19.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Розсилка по Viber або Telegram індивідуальних завдань по автоматизації звуків. 3. Перегляд Майстер-класів: - Використання сучасних технологій на занятті з логоритміки з дітьми дошкільного віку у ЗДО Лариса Ситнікова – вчитель-логопед; -Розвиток мовлення дітей засобами комп’ютерних інтерактивних логопедичних ігор Любов Чулак – вчитель-логопед	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-13.00	Viber, Telegram, Частина 2
14	20.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Індивідуальні консультації для батьків, які потребують допомоги при виконанні завдань з дітьми під час воєнного стану. 3. Розробка консультацій для батьків «Чому дитина погано говорить?» 4.Виготовлення дидактичної гри «Чий мішечок: Руслана чи Людмили?» Автор Жук Олена	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber або Telegram, телефонний режим Набір, друк (додається)
15	21.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Розсилка по Viber або Telegram індивідуальних завдань по автоматизації звуків. 3. Перегляд вебінару «Дистанційне навчання: нові виклики та нові можливості»	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-13.00	Viber або Telegram
16	22.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Індивідуальні консультації для батьків, які потребують допомоги при виконанні завдань з дітьми під час воєнного стану. 3. Опрацювання фахової літератури Стаття «Попередження оптичної дисграфії у дошкільників із затримкою формування психічних функцій» Автор Кирильченко Тетяна 4. Розробка консультацій для вихователів «Су-джок терапія в роботі з дітьми дошкільного віку»	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00 12.00-13.00	Viber або Telegram, телефонний режим Набір, друк (додається)
17	23.09.2022	1. Проведення онлайн-занять по підгрупах та індивідуально (згідно з розкладом) 2. Розсилка по Viber або Telegram індивідуальних завдань по автоматизації звуків. 3. Розробка консультацій для вихователів «Використання прийомів мнемотехніки у роботі вчителя-логопеда ДНЗ» 4. Виготовлення дидактичної гри «Що намалював Женя?» (автоматизація звука Ж) Автор Назарова Інна	9.00-10.00 10.00-11.00 11.00-12.00	Viber або Telegram Набір, друк (додається)

ЗВІТ

про виконання плану роботи під час воєнного стану

(01.09.2022 – 23.09.2022)

вчителя-логопеда

На період роботи з01.09.2022 – 23.09.2022 року мною був складений план роботи під час воєнного стану .

Було проведено онлайн-обстеження мовлення вихованців, заповнені мовленнєві картки та перспективний план на кожну дитину.

Систематично проводилися підгрупові та індивідуальні онлайн-заняття (згідно з розкладом)

Відповідно до складеного плану я здійснювала самоосвіту, переглянула та опрацювала вебінари:

1. «Освітні можливості Sway: дієва інтерактивна візуалізація уроку» ( з сертифікатом)

2. «Практичні рекомендації проведення психологічної хвилинки для учнів різного віку під час онлайн-навчання» (з сертифікатом)

3. «Огляд інноваційних педагогічних технологій: мотивація до навчання» (без сертифіката)

4. «Психологічний супровід та інклюзія в 2022-2023 навчальному році» (з сертифікатом)

5. «Експрес-техніки психоемоційної саморегуляції педагогів.» ( з сертифікатом)

6. «Дистанційне навчання: нові виклики та нові можливості» (без сертифіката)

Переглянула та опрацювала презентацію "Нетрадиційна дихальна гімнастика А.Н.Стрельнікової для дітей з вадами мови"

Опрацьовувала: статі з фахових видань та роботи досвіду вчених, педагогів у періодичному друці та в інтернет-сайтах, журнали, методичну літературу на тему самоосвіти, нормативну базу, в тому числі:

1. Стаття "Особливості логопедичної роботи зі слабочуючими дітьми в умовах інклюзивної освіти." Автор Семенова Тетяна

2. Стаття «Взаємодія учителя-логопеда закладу дошкільної освіти із сім’єю дитини з порушеннями мовленнєвого розвитку як вагомий засіб досягнення корекційної мети» Автор Стахова Л. Л

3. Стаття «Попередження оптичної дисграфії у дошкільників із затримкою формування психічних функцій» Автор Кирильченко Тетяна

Переглянула та опрацювала майстер-класи:

- «Багатофункціональні логопедичні зонди за методикою Піляєвої Наталії Сергіївни»

- -«Авторські освітні ситуації та вправи психомоторного навантаження в корекційно-розвитковій роботі з дошкільниками, які мають ознаки розладу дефіциту уваги та гіперактивності» Наталя Мельник

- «Освоєння буквених символів дітьми з дислексією (з досвіду роботи)»

Оксана Поплавська

- «Використання сучасних технологій на занятті з логоритміки з дітьми дошкільного віку у ЗДО» Лариса Ситнікова;

- «Розвиток мовлення дітей засобами комп’ютерних інтерактивних логопедичних ігор» Любов Чулак

На основі переглянутого та опрацьованого матеріалу було заповнено зошит самоосвіти.

Також мною було виготовлено дидактичні ігри та дидактичний матеріал:

• гра доббль "Все буде Україна!". Автор Репецька Катерина

• гри "Половинки" (автоматизація звука [с], [з], [ш], [ж], [ч], [р], [л]). Автор

Шевякова Вікторія

• методичний матеріал « Хто що робить?» (дієслово «їсть»). Автор Скляренко Наталія

• методичний матеріал «Хто що робить?» (дієслово «лежить») Автор Скляренко Наталія

• методичний матеріал «Хто що робить?» (дієслово «їде») Автор Скляренко Наталія

• методичний матеріал «Хто що робить?» (дієслово «біжить»). Автор Скляренко Наталія

• гра "Яка пора року за вікном?" Автор Жук Олена

• гра «Чий мішечок: Руслана чи Людмили?» Автор Жук Олена

Було виготовлено тренажери для дихання.

Робота з батьками проводилася через спільну групу в мережі Viber та Telegram

Розробила консультації для батьків:

1. «Слухняний язичок (артикуляційна гімнастика в домашніх умовах шляхом використання ейдетичних завдань)

2. «Дихаємо правильно - легко розмовляємо»

3. «Мовленнєві порушення та способи їх профілактики в сім'ї.»

4. «Чому дитина погано говорить?»

Розробила консультації для вихователів

1. «Формування фонематичного сприймання у дітей дошкільного віку»

2. «Використання біоенергопластики в системі логокорекційної роботи»

3. «Су-джок терапія в роботі з дітьми дошкільного віку»

4. «Використання прийомів мнемотехніки у роботі вчителя-логопеда ДНЗ»

Розмістила власні напрацювання на сайті «Всеосвіта» (свідоцтво прикладається)

Консультація для вихователів

“Лінгводидактичні технології в навчанні зв'язного мовлення

у дітей старшого дошкільного віку”

Під лінгводидактичної технологією з використанням прийомів моделювання ми розуміємо сукупність засобів, методів, прийомів, дій, операцій педагога, а також інструментарій (схеми, таблиці, моделі і т.д.), які сприяють появі інтересу у вихованців до мовної діяльності.

Лінгводидактична технологія виконує освітню, діагностичну, рефлексивну, що моделює функції.

Ефективним способом вирішення проблеми розвитку інтелекту і монологічного мовлення дитини є прийом моделювання.

1. Схематизація і моделювання

Основні етапи роботи з дітьми, передбачувані в лінгводидактичної технології, визначаються, в першу чергу, особливостями оволодіння

дошкільнятами одиницями мови. Тому виділяються наступні етапи:

1 етап - розвиток образного сприйняття мовних одиниць, формування вміння усвідомлювати художній образ з опорою на мовні засоби виразності.

2 етап - формування уявлень про структуру тексту, навчання “читання” моделей.

3 етап - самостійне складання творчих розповідей та оповідань з особистого досвіду з використанням моделювання.

2. Прийоми роботи з казкою

У лінгводидактичної технології велике місце відведено роботі з казкою. Казка дозволяє дитині в особливій метафоричній формі позначати для себе специфічні дитячі теоретичні питання про влаштування Світу і вирішувати проблему невизначеності.

Пропоновані варіанти роботи з казкою при навчанні рідної мови.

1. Аналіз казки.

Прийом полягає в тому, що після прочитання казки пропонується обговорити її сюжет по заданих питань.

Алгоритм для складання питань наступний:

1) Що і чому відбувається?

Як тобі здалося, про що ця казка?

Як ти думаєш, чому вона вчить?

Чому герой робить ті чи інші вчинки?

Чому герой втратив (придбав) що - то важливе?

2) Що було б, якщо ...?

Що могло б статися, якби герой вибрав інший шлях?

Що було б, якби в казці були одні погані герої?

Якою була б казка, якби не було поганих героїв?

Чи міг бути у казки інший кінець? Якщо так, то який?

3) Що в цій казці схоже на наше життя в родині?

2. Казкові завдання

Казкові завдання дають можливість розглянути явище з безлічі

сторін, служать для знаходження декількох рішень внутрішніх проблем і дозволів різних життєвих ситуацій. Казкові завдання повинні відповідати наступним вимогам: завдання задає казкова істота; казкові завдання можуть бути випробуваннями в казкових іграх і подорожах; ситуація не повинна мати правильної відповіді; образи героїв повинні зацікавити.

3. Розповідь казки

Можливі варіанти розповідання казок:

1) Оповідач дорослий, від третьої особи - дитина;

2) Розповідь відомої казки по черзі;

3) Розповідь відомої казки і придумування до неї продовження;

4) Оповідач дорослий, від першої особи - дитина;

5) Розповідь казки від першої особи дитиною;

6) Розповідь казки від імені різних персонажів.

4. Створення казки

Алгоритм побудови сюжету

1) Походження головного героя, його життя в рідній домівці.

2) Розставання з рідною домівкою;

3) Вибір шляху, перевірка на добре серце;

4) Боротьба і перемога;

5) Повернення додому, труднощі дороги назад;

6) Прибуття додому;

7) Весілля, коронування.

Існує безліч прийомів роботи з казкою

• Знайомі герої в нових обставинах

• Колаж з казок;

• Казка від смішного віршика;

• Казка від лічилки;

• Казка від загадки;

• Казка від одного слова;

• перебріхувань казки;

• Казки про улюблені іграшки;

• Казки з новим кінцем;

• Салат з казок;

Це дивовижне останнім “блюдо” можна отримати найрізноманітнішими способами:

1. “Об'єднання”

2. “Опорні слова”

3. «Додавання»

4. “Морфологічний ящик”

5. “Казковий трикутник”

6. “Казкова плутанина”

3. Ігри з казкою

Перша група ігор спрямована на засвоєння послідовності подій в сюжетній лінії.

“Що за чим” і “Раніше - пізніше” - викладання кадрик в ланцюжок.

“Все в казці переплуталося” і “Лови помилку” - виправлення невірної послідовності кадрів, «Що загубилося» - пошук захованого кадру.

Друга група ігор використовується для словникової роботи “Не називаючи його, скажи про нього” - опис об'єктів з казки і т. Д.

Третя група ігор спрямована на роботу з характерами героїв

“Добре погано”

4. Моделювання казкового сюжету з використанням карт Проппа

В результаті роботи за методикою Проппа у дітей формується інтерес до казок. Метод Проппа сприяє більш глибокому сприйняттю змісту і моралі казок і розвитку мовного творчості в створенні власної казки. У дітей з'являється можливість більш глибоко познайомитися з красою і образністю рідної мови.

В ході своєї роботи Пропп розділив казку на набір, що складається з 28 функцій. Ці функції можна представити у вигляді схем (карт).

За допомогою карт дитина легко засвоює зміст казки, що полегшить її переказ, а в подальшому сприятиме створенню власної казки.

На першому етапі знайомимо дітей з жанром літературного твору - казкою. Виявляємо її відмінність від інших жанрів і виокремлює структуру казки. І далі працюємо по картах. Співвідносимо певну карту з певною дією в казці.

На другому етапі переходимо до літературних ігор. Закріплюємо уявлення про героїв казок, про їхні вчинки. На слайді ви бачите приблизні варіанти ігор.

“Чарівні імена” - перераховуємо з дітьми всіх чарівних героїв і намагаємося зрозуміти, чому їх так звуть. Чому Попелюшку назвали Попелюшкою, а Кощія Безсмертного саме Кощієм Безсмертним.

“Хто на світі всіх зліше (миліше, розумніші)?” - виявлення злих і підступних казкових героїв, опис їх зовнішності, характеру, способу життя. Також можна аналізувати і позитивних героїв.

“Хороший - поганий” - в цій грі ми проводимо порівняльний аналіз позитивних і негативних якостей будь-якого героя.

“Що в дорозі знадобиться?” - згадуємо з дітьми різні чарівні речі з різних казок, як російських народних, так і зарубіжних. (Скатертина-самобранка, чарівне кільце, клубочок, чарівна паличка.)

“Чарівні або чудові речі” - в цій грі ми придумуємо чарівну річ для будь-якого героя. Вона спрямована на запам'ятовування і освоєння функцій карт.

На третьому етапі повторне читання казки супроводжується викладанням карт Проппа.

На четвертому етапі ми пропонуємо переказати дітям казку, спираючись на карти Проппа.

На п'ятому етапі відбувається найцікавіша робота - діти складають

казку самі, використовуючи карти Проппа. На цьому етапі дитина проявляє свою творчість.

Діти можуть скласти казки, як індивідуально, так і по підгрупах. На допомогу дітям готові сюжети з картами. На слайді ви бачите варіант наочності для дітей.

Можна скласти казку, спираючись, на схематичні зображення, але не всі діти беруть абстракцію, їм можуть допомогти сюжетні картинки, які повинні знаходитися в коробочках або в панно, які можна переміщати по групі в будь-який з центрів. На цьому етапі дитина може сам вибрати героя, причому можна героєм зробити антигероя, наділивши його позитивними якостями. Дитина може змінити місце дії придумати своє. Придумати чарівний предмет, наділивши повсякденну річ чарівними властивостями. Карти Проппа розвивають не тільки монологічне мовлення, а й стимулюють розвиток діалогу. Дитина може виступати в якості презентатора власної казки, а також можна розгорнути сюжетно рольову гру, наприклад, «Репортер», коли кілька дітей презентують свої казки.

Ускладнення. Твір казок на основі знайомих сюжетів або героїв з декількох казок. Даний етап продуктивний і актуальний при залученні батьків в освітню діяльність.

Протягом якого часу реалізуються всі етапи?

За картками Проппа можна працювати протягом всіх режимних моментів, на заняттях. Всі етапи можна розбирати з дітьми протягом одного заходу, або поступово. Потрібно орієнтуватися на інтереси дітей, зміст казок, кількість карт, освітні завдання, які вирішуватиме педагог.

5. Мнемоквадрати і мнемотабліци

Мнемотехника (мнемоніка, морфологічна таблиця) - це система методів і прийомів, що забезпечують успішне запам'ятовування, збереження і відтворення інформації, знань про особливості об'єктів природи, про навколишній світ, ефективне запам'ятовування структури художнього твору і його відтворення.

Суть мнемосхем полягає в тому, що на кожне слово або маленьке словосполучення придумується картинка (схема, зображення); таким чином, весь текст замальовується схематично. Дивлячись на ці схеми - малюнки, дитина легко відтворює текстову інформацію.

6. Лексико - семаніческіе вправи

Одним з найважливіших показників багатства мови є розмаїття синонімів.

У роботі з синонімами моно використовувати такі види вправ:

• виділення з групи синонімів найбільш підходящого до контексту слова;

• заміна групи синонімів одним словом, більш виразним і частіше употребляющимся в мові;

• підбір синонімів до даного слова.

7. Робота із закритою картиною (захованим предметом)

Мета - навчити дитину ставити запитання.

8. Прийоми фантазування

• Збільшення - зменшення

• Додавання одного або декількох фантастичних властивостей одній людині або багатьом людям

• Ожилий малюнок

• Виключення деяких якостей людини (нюх, вага)

• Антропоморфізм (уподібнення людині)

• Перетворення людини в будь-який об'єкт

• Надання об'єктам неживої природи здібностей і якостей живих істот (думати, усміхатися і т.д.)

• Надання об'єктам неживої природи надзвичайних властивостей

• Пожвавлення померлих людей. Тварин. Рослин.

• Пожвавлення померлих героїв літературних творів (колобок)

• Пожвавлення героїв художніх картин і скульптур.

• Зміна звичних відносин меду героями казок (хоробрий заєць, боягузливий лев)

• Вільне фантазування

9. Навчання дитини складання зв'язкових текстів фантастичного змісту.

Головна відмінна риса текстів фантастичного змісту - це образність з високим ступенем умовності, відкрите порушення реальних логічних зв'язків і закономірностей, природних пропорцій і форм зображуваного предмета.

10. Дидактичний сінквейн

Дидактичний сінквейн грунтується на змістовний бік і синтаксичної заданості кожного рядка. Його складання вимагає вміння вибирати з наявною інформацією суттєві елементи, робити висновки і коротко їх формулювати.

11. Використання лимериків в роботі з дітьми

Лімерики часто називають: короткі пісеньки, вірші - небилиці, нісенітниці. Вони легко запам'ятовуються, завдяки легкості звучання, характерному ритму, гумористичному, каламбурного змістом, чіткої римуванню. Лимерики моно читати вголос, моно покласти на музику і заспівати, можна драматизувати. В даний час твір лимериків стало вельми модним заняттям серед багатьох людей різного віку.

Отже, лінгводидактична технологія грає чимало важливу роль в розвитку психічних процесів дітей, в моральному вихованні, мовленнєвому розвитку і так далі, можна перераховувати і перераховувати всі сторони розвитку і виховання дитини.

Таким чином, дана технологія має величезне значення для розвитку і виховання дітей дошкільного віку в цілому.

Консультація для вихователів “Лінгводидактичні технології в навчанні зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку”

Використання масажу в логопедичній роботі

Консультація для вихователів

“Лінгводидактичні технології в навчанні зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку”

Протягом останніх років спостерігається значне збільшення кількості дітей із мовленнєвими порушеннями, які потребують логопедичної допомоги. Серед них велика кількість вад звуковимови, які можуть мати як органічний, так і функціональний характер, причиною яких виступають мовнорухові розлади різного ступеню тяжкості. Рухові порушення артикуляційного апарату є однією з основних причин формування правильної вимови у дітей. У зв'язку з цим у логопедичній роботі необхідно використовувати масаж : м'язів обличчя та язика , масаж рук, самомасаж обличчя,губ та вушних раковин.

Логопедичний масаж — це метод активної механічної дії, який впливає на стан м'язів, нервів, кровоносних судин і тканин периферичного мовленнєвого апарату. Це одна з логопедичних методик, яка сприяє нормалізації мовлення та емоційного стану осіб із мовленнєвими порушеннями

Масаж - це один з найдавніших та найефективніших лікувальних заходів. Теоретичне обґрунтування необхідності логопедичного масажу у комплексній корекційній роботі зустрічається в Архіпової О.Ф., Ейдінової Б Мастюкової Є.М., Правдіної О.В., Семенович К.А. та багатьох інших авторів.

Масаж в логопедичній роботі використовується при корекції різних порушень: дислалії (різних її форм), дизартрії (в тому числі її стертої форми), ринолалії, афазії, заїкання, алалії та при порушеннях голосу. В цілому масаж застосовується в корекційній педагогічній роботі у всіх тих випадках, коли спостерігається порушення тонусу м'язів.

Логопедичний масаж - це частина комплексної роботи, спрямованої на подолання мовленнєвих порушень. Він може проводитися протягом всієї корекційної роботи, але особливо важливе його використання на підготовчих етапах. Нерідко масаж є необхідною умовою ефективності логопедичної допомоги.

Основною метою логопедичного масажу є:

-нормалізація м'язового тонусу загальної, мімічної та артикуляційної мускулатури; -зменшення прояву парезів і паралічів м'язів артикуляційного апарату;

-зниження кількості судом у м'язах мовленнєвого апарату;

- стимуляція пропріоцептивних відчуттів;

- активізація тих груп м'язів переферичного мовленнєвого апарату, у яких була недостатня скорочувальна активність;

- формування довільних, кординованих рухів органів артикуляції.

1.Класичний масаж руками

(обличчя, язика,губ,вушних раковин)

Застосовуються в основному три прийоми:

поглажування: поверхневе, глибоке обхватувальне та граблеподібне поглажування у вигляді допоміжного прийому.

Розтирання та розминання в логопедичній роботі проводиться, як правило, на невеликих, обмежених ділянках, в області окремих м'язових груп.

Прийом пунктирування застосовують на обличчі, особливо в місцях виходу нервів, а також там, де незначна кількість жирової тканини (чоло, скроневі кістки, нижня щелепа).

Вібрацію і щільне натискування зазвичай використовують в роботі з біологічно активними точками.

Вибір прийомів масажу залежить від стану м'язового тонусу, рухових можливостей та патологічної симптоматики.

Характеристика стану м’язового тонусу в артикуляційному апараті

М’язовий тонус підвищений. Язик напружений, відтягнутий до задньої стінки, положення в ротовій порожнині «комком». Кінчик язика не виражений. Всі рухи різко обмежені. Виконання артикуляційних вправ затруднене. Губи спастично напружені, щільно зімкнені. Обличчя напружене і гіпомімічне. Незначна салівація при навантаженні.

М’язовий тонус знижений. Язик малорухливий, лежить на дні ротової порожнини, тонкий, блідий, можуть проглядатися білі полоси в наслідок атрофії деяких м’язових волокон. Рухи обмежені. Наявні труднощі утримання артикуляційних поз. Губи тонкі, в’ялі, куточки рота опущені, нерідко асиметричні, іноді нема повного з’єднання губ. Міміка обличчя в’яла. Гіперсалівація при навантаженні, можлива назалізація в мовленні.

При пониженому тонусі мовленнєвої мускулатури використовують поглажування, розтирання, розминання, сильну вібрацію та пунктирування.

Для підвищеного тонусу (спастичного стану м'язів) найкраще підійдуть поглажування та легка вібрація. Ізольовано окремі прийоми в практиці масажу зазвичай не застосовуються, а використовуються, як правило, їх комплекси. Також досить часто масаж поєднують з прийомами пасивної чи активної гімнастики, самомасажем.

2,Досить велике поширення отримав зондовий масаж, який є ефективним методом нормалізації моторики мовленнєвого апарату. Завдяки саме цьому виду масажу можна цілеспрямовано впливати на м'язи артикуляційних органів, активізуючи та відновлюючи їх моторну діяльність. Термін подолання недоліків вимови залежить від тяжкості мовленнєвого порушення, віку та індивідуальних особливостей дитини. Для цього масажу Новіковою Є.В. були розроблені спеціальні зонди, кожен з яких впливає на визначену групу м'язів язика, щік, губ, м'якого піднебіння.

3.Логопедичний самомасаж – це масаж, що виконує сама дитина, у якої наявні мовленнєві відхилення. Самомасаж є засобом, що доповнює дію основного масажу, який виконується логопедом.

Метою логопедичного самомасажу є в першу чергу стимуляція кинестетичних відчуттів м'язів, що беруть участь в роботі периферичного мовного апарату, а також певною мірою і нормалізація м'язового тонусу даних м'язів.

У практиці логопедичної роботи використання прийомів самомасажу дуже корисно. На відміну від логопедичного масажу, проведеного логопедом, самомасаж можна проводити не тільки індивідуально, але і фронтально з групою дітей одночасно. Крім цього його можна використовувати багаторазово протягом дня, включаючи його в різні режимні моменти в умовах дошкільного закладу. Самомасаж також може бути включений в логопедичне заняття, при цьому прийоми самомасажу можуть випереджати або завершувати артикуляційну гімнастику.

Тривалість одного сеансу самомасажу для дітей дошкільного віку може становити 5 - 10 хв. Кожен рух виконується в середньому 4 - 6 разів. В один сеанс самомасажу може бути включено лише кілька із запропонованих прийомів. Причому вони можуть змінюватись протягом дня.

Перед проведенням самомасажу дитина повинна бути ретельно вмита, з чисто вимитими руками. Діти навчаються прийомам самомасажу під керівництвом логопеда. Він показує кожний прийом на собі і коментує його. Діти виконують масажний прийом самостійно, спочатку при наявності зорового контролю перед дзеркалом, а потім і без нього. Коли прийоми самомасажу будуть освоєні дітьми, можливе проведення рухів в ігровій формі під віршований текст або спеціально підібрану тиху музику в повільному ритмі за рекомендованою схемою: масаж голови, мімічних м'язів обличчя, губ, язика. Під час виконання рухів у дитини не повинно бути відчуттів дискомфорту, навпаки, всі рухи самомасажу повинні приносити дитині задоволення.

Самомасаж м’язів голови,обличчя та шиї

1. «Я хороший». Розташувати долоні обох рук на частині голови, що ближче до лоба, з’єднавши пальці в центрі, а потім провести долонями по волоссю, спускаючись вниз через вуха і бокові поверхні шиї до плечей. Рухи рук одночасні, повільні, погладжуючі.

2. «Надінемо шапочку». Вихідне положення рук те ж саме. Рухи обох долоней вниз до вух, а потім по передньобоковій частині шиї до яремної ямки. Самомасаж м’язів обличчя

3. «Малюємо доріжки». Рухи пальців від середини лоба до скронь.

4. «Малюємо яблучка». Кругові рухи пальців від середини лоба до скронь.

5. «Малюємо ялинки». Рухи пальців від середини лоба до скронь. Рухи направлені дещо по діагоналі.

6. «Пальцевий душ». Легке постукування кінчиками пальців по лобі.

7. «Малюємо брови». Проводити по бровам від переносиці до скронь кожним пальцем почергово: вказівним, середнім, безіменним и мізинцем.

8. «Надінемо окуляри». Вказівним пальцем проводити легко від скроні по краю скулової кістки до переносиці, потім по бровам до скронь.

9. «Оченята сплять». Закрити очі і легко прикрити пальцями повіки. Утримувати на протязі 3 — 5 с.

10. «Намалюємо вуса». Рух вказівними та середніми пальцями від середини верхньої губи до куточків рота.

11. «Веселий клоун». Рух вказівними та середніми пальцями від середини нижньої губи до куточків рота, а потім вгору до скулової кістки.

12. «Сумний клоун». Рух вказівними та середніми пальцями від середини верхньої губи до куточків рота, а потім до кутків нижньої щелепи.

13. «Дзьобик». Рух вказівним та середнім пальцями від куточків верхньої губи до середини, а потім від куточків нижньої губи до середини.

14. «Погладимо підборіддя». Тильною поверхнею пальців погладжувати від середини підборіддя до вух.

15. «Гребінець». Погладжування губ зубами

16. «Молоточок». Постукування губ зубами.

17. Всмоктування верхньої та нижньої губи поперемінно.

18. «Пальцевий душ». Набрати повітря під верхню губу і легко постукувати по ній кінчиками пальців, зробити той самий рух, набравши повітря під нижню губу.

19. «Намалюємо три доріжки». Рух пальців від середини нижньої губи до вух, від середини верхньої губи до вух, від середини носа до вух.

20. «Намалюємо кружечки». Кругові рухи кінчиками пальців по щоках.

21. «Погріємо щічки». Розтираючі рухи долонями по щоках в різних напрямках.

22. «Паровозики». Зжати кулаки и приставити їх тильною стороною до щік. Виконувати кругові рухи, зміщуючи м’язи щік спочатку по часовій стрілці, а потім проти часової стрілки. Можна супроводжувати кругові рухи ритмічним проговорюванням: «Чух, чух, чух».

23. «Пальцевий душ». Набрати повітря під щоки і легко постукувати по ним кінчиками пальців.

24. «Спечемо млинці». Похлопати долоньками по щоках.

25. «Вмили обличчя». Долонями обох рук виконувати легкі погладжуючі рухи від середини лоба вниз по щокам до підборіддя.

Самомасаж вушних раковин

«Погріли вушка». Прикласти долоні до вушних раковин і потерти їх.

«Потягнули за вушка». Взятися пальцями за вушні мочки и потягнути їх вниз 3-5 раз.

3. «Послухаємо тишу». Накрити вушні раковини долонями. Потримати їх в такому положенні 2-3 с.

Самомасаж м’язів язика

1. «Погладжування язика губами». Просунути язик як можна більше крізь вузьку щілину між губами, затим розслабити його так, щоб бокові краї язика торкалися куточків рота. Поступово забрати язик в порожнину рота.

2. «Поплескування язика губами». Просовуючи язик крізь губи вперед, поплескувати його губами, при цьому чуємо звук «пя-пя-пя», точно так же забрати язик всередину рота.

3. «Погладжування язика зубами». Просунути язик як можна більше крізь вузьку щілину між зубами, затим розслабити його так, щоб бокові краї язика торкалися куточків рота. Поступово забрати язик в порожнину рота.

4. «Покусування язика зубами». Легко покусувати язик зубами, висовуючи його вперед и забираючи назад, в порожнину рота. Самомасаж м’язів язика пальчиками

5. Великим і вказівним пальцями натискувати на точки по бокових краях язика по 5 секунд /від кінчика до середини язика/. Назад – погладжування по цих же точках.

6. Перетирання великим і вказівним пальцями по бокових краях язика від кінчика до середини язика. Назад – погладжування по цих же точках.

7. Великим і вказівним пальцями правої руки виконують погладжуючі рухи з однієї сторони, потім з другої сторони язика, від кінчика до кореня язика і назад. 8. Великий і вказівний пальці знаходяться на бокових поверхнях язика – справа і зліва. Погладжують бокові поверхні язика від кінчика до кореня

. 9. Постукування пальчиком по язичку.

10. Перекручування язика вліво-вправо.

11. Малювання пальчиком полосочок вздовж язика.

12. Малювання пальчиком полосочок поперек язика.

13. Малювання пальчиком зигзагів. 14. Кругові розтираючі рухи.

Завершують самомасаж комплекс артикуляційних вправ

Самомасаж рук

Масаж долонних поверхонь кам'яними, металевими або скляними різнокольоровими кульками , масаж волоськими горіхами, масаж шестигранними олівцями, чотками і т.д. Використання Су-Джок терапії

Таким чином, різноманітними прийомами і видами масажу покращують кровообіг в м'язових тканинах, обмінні процеси в нервовій системі, цим самим змінюючи функціональний стан кори головного мозку, підвищуючи чи понижуючи її збудливість.

При цьому також виникають позитивні психологічні зміни:

- покращується емоційний стан,

-зменшується скутість,

-виникає відчуття тепла в артикуляційній мускулатурі.Консультація для вихователів “Лінгводидактичні технології в навчанні зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку”

Рекомендаціії к проведенню занять

•Всі заняття повинні будуватися за правилами гри, тому що в противному випадку ви можете натрапити на вперте небажання дитини займатися.

• Тривалість заняття без перерви повинна бути не більше 15-20 хвилин.

•Не змушуйте їїзайматися, якщо вонапогано себе почуває.

• Відведіть спеціальне місце для проведення занять, де дитині нічого не зможе перешкодити.

• Пояснюючи щось дитині, користуйтеся наочним матеріалом.

• Не вживайте слово«неправильно»,підтримуйтевсі починання малюка, хваліть навіть за незначні успіхи.

• Розмовляйте з малюком чітко, повернувшись до нього обличчям; нехай він ба- чить і запам'ятовує руху ваших губ.

Щоб домогтися бажаного результату в розвитку мови дітей необхідно строго дотримуватися принципів і правила корекційної логопедичної роботи.

Слідувати правилампроведення артикуляційної гімнастики:

•виконуватиартикуляційні вправипідібранимилогопедом;

•виконувативправи перед дзеркалом (після того як дитина навчитьсявиконува- ти заданийрух дзеркало прибирають);

• проводитиартикуляційну гімнастикущодня, бажано 2 рази на день по 10-15 хв.(спираючись на можливості дитини).

Утримуватизадануартикуляційнупозицію 5-10 сек. ;

• стежити за якістювиконуваних вправ,а не за кількістю;

• не допускати перевтоми м'язів артикуляційного апарату.

Дотримуватисяпринципу системності.

Завдання, які підібранілогопедом виконуютьсяпослідовно і систематично!

У разі недотримання цього принципу втрачається сама мета корекційноїлогопе-дичної роботи.Спеціаліст озброює Вас знанням і способом досягнення результа-ту,але він не можевиконувативправи за дитину, яка потребує логопедичноговпливу.

Принцип контролю.

Необхідно постійно протягом всього дня під час спілкування з дитиною контролювати і закріплювати набуті в процесілогопедичноїроботи вміння і навички. В іншомувипадку вони можуть втрачатися, що відчутно гальмує корекційний про-цес.

Необхідно виховувати у дитини самоконтроль.

Привчати стежити його за своєюпромовою і самому виправляти допущені помилки.

Принцип взаємодіїбатьків і логопеда.

Батькиповинні цікавитися успіхами своєї дитини.

Чітко і своєчасновиконувативимоги і проханнялогопедаі вихователя групи. Не забувайте про те, що для вашої дитини дуже важливе спілкування з вами. І не тільки під час занять, а й кожну хвилину вашого з ним спільного перебування.

Наберіться терпіння і не кидайте розпочату справу, навіть якщо результат не буде видно відразу. Як кажуть,терпіння, і труд все перетруть. І ви з вашим малюком обов'язково досягнете успіхів.

Лексическая тема:Весна

Поговорите с ребенком о признаках весны.Ранней веснойсолнце начинает прогревать почву, снег тает, на реках начинается ледоход. На кустах и деревьях распускаются почки. Начинают зеленеть листья вербы, ольхи, осины, клена, березы. На опушках появляется первая травка. С приходом весны появляется много корма и для зверей, поэтому весной у них рождаются детеныши. Весной возвращаются перелетные птицы, все птицы весной вьют гнезда, где высиживают птенцов. Просыпаются насекомые и их личинки. Поздняя весна наступает в мае, это пора цветения черемухи, сирени, яблони, абрикоса и других фруктовых деревьев. На лугах зацветают красный клевер и ландыши.
Большинство птиц в мае уже высиживают птенцов, а соловьи только прилетели из дальних стран. Солнышко пригревает все ярче, идут весенние дожди. Скоро лето…

1. Игра «Расскажи что происходит в природе весной»

Взрослый называет существительное, а ребенок рассказывает, что происходит с ним весной. Например, «птицы» — прилетают перелетные птицы, все птицы начинают вить гнезда и т.д.

2. Игра «Назови ласково»

Солнце-солнышко, лужа- лужица

Дождь — луг —

Цветок — земля-

Облако — роща-

Птица — вода-

Птенец — дерево-

Жук — ветка-

Гнездо- капля —

Трава — росток —

Лист — ручей —

3. Игра «Один- много»

Гнездо – гнезда перо — перо-

Дерево- птенец — детеныш —

Ветка- лист- зверь —

Почка- песня- цветок —

4. Игра «Весной бывает – не бывает»

Воробьи возвращаются из жарких стран.

Птицы вьют гнезда.

На деревьях распускаются почки.

Птицы улетают в теплые края.

Листья желтеют и опадают.

Листья распускаются.

Расцветают цветы.

На реке тает лед

Солнышко светит все ярче.

Сильный мороз.

Появляется первая травка.

Становится тепло.

Люди собирают урожай.

Люди сажают рассаду в огородах и саженцы деревьев в саду.

5. Пальчиковая игра «Весна»

К нам весна лишь заглянула

(потянуть руки вперед)

В снег ладошку окунула

(руки согнуты в локтях, «окунуть» ладошки

то тыльной, то лицевой стороной)

И расцвел там нежный

(руки от локтей до запястий соединить,

кисти сложить в форме цветка)

Маленький подснежник

(пальцы раскрываются, словно подснежник)

6. Составить короткий рассказ о весне.

· Какое время года наступило? Назови весенние месяцы (для старших дошкольников и младших школьников)

· Какое солнце весной? Что происходит весной со снегом?

· Что происходит с деревьями, травой и цветами весной?

· Что происходит с птицами и животными?

· Какой труд выполняют люди весной?

· Нравится ли тебе весна? Почему?

Автоматизація звука [Ш]

Організуйте автоматизацію звука у виглядіігрових логопедичних занять. Логопедичні заняттяповинні три­вати для дітей до 4-5 років 15-20 хвилин, дляcтарших —30хвилин. Не можна до­пускати втомлюваності малюка.

Автоматизація звука [Ш] у складах

Автоматизація звука [Ш] у словах з прямими складами

Автоматизація звука [Ш] у словах зі зворотними складами

Автоматизація звука [Ш] у словах зі збігом приголосних

Автоматизація звука [Ш] учистомовках

Автоматизація звука [Ш] условосполученнях

Автоматизація звука [Ш] у реченнях

Про правила та послідовність автоматизації звуків читайтетут.

Автоматизація звука [Ш] у складах

ША — ШО — ШУ — ШЕ ШИ — ШЕ — ШО — ША ША — ШО — ШЕ — ШИ ШИ — ШЕ — ШУ — ШО

АШ — ЕШ — УШ — ЕШ ІШ — ЕШ —ОШ— АШ АШ — ОШ — ЕШ — ІШ ІШ — ЕШ — УШ — ОШ

Автоматизація звука [Ш] у словах з прямими складами

Шафа,шахи,шапка,шайба,шахта, шабля, шар, шарф,ішак лоша, душа, вушанка, шаровари, шахтар, шатро, шавлія, шампунь, шампіньйон шановний, шанувати, шакал, шашлик, лоша, груша, миша, афіша, ваша, наша каша, Даша, Маша, Паша, Наташа.

Шовк, шок, шов, шомпол, шорти, мішок, пушок, вершок, йшов, фартушок, по рошок, пішов, знайшов, прийшов, увійшов, шолом, шоколад, шофер, мишоловка, горошок.

Шуба, шум, тушу, прошу, шуруп, шуліка, шукати, шухляда, парашут, вирішувати.

Шепіт, шеф, шершень, мішень, шеренга, шепотіти, кошеня, мишеня, рішення.

Шило, шина, шити, ширма, шили, шинка, шия, шифер, шибка, шипшина вшир, машина, вершина, конюшина, локшина, пиши, машина, нашийник, широчінь, шинель, шипіти, широкий, вирішили, шипучий, кошик, вишивати,вишиванка.Хороший, горошина, молодший, тиша, кошик.

Миші, галоші.

Автоматизація звука [Ш] у словахзі зворотними складами

Ваш, наш, чашка, кашка, ромашка, комашка, башлик, кашке, каштан, черепаш­ка, башта, баштан, мурашка, кашкет, пташка, гуаш.

Мошка, горошки, окрошка, дошка, пошта, волошка.

Аркуш, рушник, бушлат, петрушка, подушка, душ, вушка, мушка, душно, ко­тушка, ватрушка, тушканчик, пампушка, туш, м’якуш.

Шишкар, шишка, вишка, мишка, кришка, покришка, вишня, кричиш, мовчиш, товариш.

Кішка, пішли, горішки, зовнішній, фініш, валиш, ділиш, пилиш, куліш, фініш.

Яшка, бляшка, гуляш.

Решта,береш.Даєш, ллєш, п’єш, співаєш, даруєш.

Фарш, вірш, марш, ківш.

Автоматизація звука [Ш] у словах зі збігом приголосних

Швачка, шви, швабра, швидше.

Шкарпетки, шкатулка, школа, школяр, шкурка, іграшка, шкода, чашка, криш­ка, котушка.

Шлак, шланг, шлюпка, шлях, шлунок.

Шнур, шніцель, шнурок, вершник, рушник.

Шпак, шпали, шпагат, шпигун, шпиль, шпаківня, шпинат, шпора, шпулька, шпа­лери, шпиталь.

Штукатур, штани, штанга, шторм, штаб, штамп, штопати, штора, штовхати, што­пор, штука, штурвал, штриг.

Паштет, каштан.Йшла, йшли.

Вишні, черешні, клешні, шлях, шлюпка, шкіра, шкідник, мушля.

Автоматизація звука [Ш] учистомовках

Ша, ша, ша — співає душа. Ша, ша, ша — ми ловимо лоша. Ша, ша, ша — поскакало в ліс лоша. Ша, ша, ша — наша Маша хороша. Ші, ші, ші — любимо біляші. Ше, ше, ше — я пишу хороше. Шо, шо, шо — влітку добре. Шу, шу, шу — я приклад запишу. Шу, шу, шу — я шапку ношу. Шу, шу, шу — я у зошиті пишу. Шу, шу, шу — я сіно кошу. Шу, шу, шу — шишок натрушу. Шу, шу, шу — букви напишу. Аш, аш, аш — у мене гуаш.

Иш, иш, иш— у небо полетиш. Иш, иш, иш— прилетиш в Париж. Уш, уш, уш— приймаю душ. Уш, уш, уш— у флаконі туш. Шом, шом, шом— одягни шолом. Шол, шол, шол— подай мені шомпол. Шер, шер, шер— їде додому шофер. Шок, шок, шок— Маша вдягла фартушок. Шал, шал, шал— біля мене штурвал. Шур, шур, шур— їде штукатур. Шур, шур, шур— тягну довгий шнур. Шах, шах, шах— я вийшов на шлях. Шар, шар, шар— гуляє школяр. Оше, оше, оше— вимовляю хороше.

Автоматизація звука [Ш] условосполученнях

Штопати шкарпетки. Шити штани. Шипи шипшини. Намет шаха. Шапка шамана. Шерех шовку. Шахтар у шахті. У Шури шуба. Шкурити шкатул­ку. Шов на шортах. Широка ширма. Ширина шинелі. Шиття на шифоні. Шиновані шини. Штаб шпигунів. Шуба в шафі. Штори для школи. Школяр у школі. Штурман на шхуні. Залишити зошити. Шпилька у скриньці. Шніцель для шкіпера. У Миші вушанка. Вишивати конвалії. Чаша в горошок. Мішок з грушами. Капюшон кожушка. Ремінець парашута. У Маші кашель. Дашина помилка. Малюнок в сорочечці. У шухляді шуруп. Шарудить мишеня.

Автоматизація звука [Ш] у реченнях

Машини їхали по шосе. Мишенята залізли в мішок. Малюки їдять шоколад. Маша вішає шубу на вішалку. Паші купили нові шорти. У Наташі шовкове плаття. Даша вишиває фартух для Маші. Мама купила туш. Малюк побачив мишу. Кришка на чаш- л. Бабусина подушка. Іграшка для Наташки. Вертушка. Кішка грала з котушкоюниток. Шпак сидів в шпаківні. У шафі шарудить мишеня. У нашої машини широ шини. Даша миє шибки. Шануй батька й неньку. У кошику червоніють плоди ши шини. У конюшині шипить вуж. Шовкову шалю шукали у шафі. Наш Тиміш — х роший товариш. Моя тітка готує куліш — пальчики оближеш. До школи поспіпіа. школярі. У кошику була шовковиця. У машини проколота шина. Швець шиє шаг: зі шкіри. Кішка шукала кошенят. Мишенята ховались від кішки. Шахтар прап:- у шахті. Наша надів замшеву шапку. Машина їхала по шосе. У садку зріли виш і черешні. Душ треба приймати щодня. Швачка шиє на швейній машинці. На башт ні ростуть кавуни та дині. Як працюєш — так і маєш. Наташа поклала гроші в киш ню. Пишно квітнуть каштани. Прийшли коні до швидкої річки на водопій. У шкс діти читають, пишуть, малюють. Волошки ростуть на пшеничному полі. Коло хаті: вишневий садок. Матроси сіли в шлюпку та налягли на весла. Серед степу проліг ш рокий шлях. У шкільному саду діти доглядають за вишнями та черешнями. Милт привіз із моря чудові мушлі. Миші — шкідники ланів і городів.

Комплекс артикуляційної гімнастики

Для шиплячих звуків: ш , ж , ч , шч , дж

1. «Усмішка»

Губи в усмішці, зубів не видно. Повторити вправу 3-4 рази.

Схожі ми на скрекотушок,

Тягнем губи аж до вушок.

2. «Хоботок»

Витягнути губи вперед, як для поцілунку, утримувати в такому положенні 3-5 секунд. Повернути губи в спокійне положення. Дати дитині час для перепочинку і розслаблення. Запропонувати зглитнути слину. Повторити вправу 3-4 рази.

Хобот слоненятко тягне,

Ним ось-ось банан дістане.

Губи в трубочку склади

Й слоненятку покажи.

3. «Бублик»

Виконати вправу «Хоботок». Потім округлити губи так, щоб було видно зуби. Слідкувати, щоб зуби були зімкнуті. Утримати губи в такому положенні на рахунок до 5-ти.

4. «Покараємо неслухняний язичок»

Усміхнутися, відкрити рот, спокійно покласти широкий язик на нижню губу і поплямкати губами, вимовляючи: «пя-пя-пя».

А тепер вже не зубами –

Я пошльопаю губами:

«У бика губа тупа,

Па – па – па».

5. «Покусаємо язик»

Усміхнутися, відкрити рот і покусувати язик.

Варіанти:

-покусувати кінчик язика;

-покусувати середину язика;

-покусувати язик, просуваючи його поступово вперед – назад.

Під час виконання вправи вимовляти: «та–та–та». Вимова складів допомагає дитині виконувати вправу.

Висуваю свій язик,

Щоб лінуватися не звик,

Й від кінчика й до кореня

Кусати починаю я.

6. «Лопатка»

Усміхнутися, відкрити рот, покласти широкий передній кінчик язика на нижню губу. Утримувати його в такому положенні під рахунок від 1 до 5-10.

Язичок наш, як лопатка –

Дуже рівний, дуже гладкий.

Ловкою лопаткою

Копаю біля хатки я.

7. «Годинник»

Посміхнутися, відкрити рот, висунути язик якнайдалі і проводити ним плавні рухи від одного куточка рота до другого. Виконати вправу 10-15 разів.

Вліво-вправо кінчик ходить,

Ніби місця не знаходить.

8. «Футбол»

Рот закритий. Напруженим язиком впертися то в одну, то в другу щоку.

Гра чудова є у нас,

Весело проводим час.

Знов м’ячем забили «гол»

Вправу цю звемо … футбол.

9. «Чашечка»

Посміхнутися, відкрити рот. Бічні та передні краї широкого язика підняти, але не торкатися зубів.

Тепер краєчки язика

Угору підтягаю,

Глибоку «чашечку» таку

Зубами не торкаю.

10. «Фокус»

Висунути язик між губами, загнути трішки його кінчик і дмухнути на шматок вати, який лежить на кінці носа дитини.

Я «чашку» виведу вперед,

З неї подую вгору.

І тепле повітря враз обдасть

Дуже малий мій носик.

11. «Смачне варення»

Посміхнутися, відкрити рот та язиком у формі чашечки облизувати губу, роблячи рухи зверху вниз. Можна продовжити рух і сховати язик до рота, не руйнуючи «чашечки».

Вправа є у нас така,

Дуже легка і проста:

Губки ми оближемо,

Мов варення злижемо.

12. «Почистити верхні зуби»

Посміхнутися, відкрити рот. Кінчиком язика «почистити» верхні зубки із внутрішнього боку, рухаючи язиком вправо-вліво.

Ходить гірка вліво-вправо,

Чистить зубки дуже вправно.

13. «Гойдалка»

Відкрити рот. Напруженим язиком тягнутися до верхніх та нижніх зубів (по черзі).

Мов гойдалка язик гойдався

І гойдатись не боявся.

14. «Сходинки»

Відкрити рот. Широким кінчиком язика обійняти верхню губу (перша сходинка), потім верхні зуби (друга сходинка), далі притиснути до верхніх горбочків (третя сходинка). Утримувати в кожному положенні 3-5 секунд.

На верхню губку,

На верхні зубки,

За зубки – стрибок –

І у роті язичок.

15. «Маляр»

Відкрити рот. Широким кінчиком язика «побілити» піднебіння, роблячи повільні рухи від верхніх зубів углиб рота й назад. Нижня щелепа не повинна рухатися.

Наче маляром працюю -

Піднебіння побілю я.

16. «Лоша»

Посміхнутися, відкрити рот і поклацати кінчиком язика («конячка цокає копитами»). Пильнувати, щоб рухався тільки язик. Спочатку повільно клацати, а потім – дедалі прискорюючи.

Цок-цок-цок,

Цокають копита.

Цок-цок-цок,

Я охайна й вмита.

Я копитом цокочу,

Як захочеш – прокачу.

17. «Грибок»

Посміхнутися, широко відкрити рот, присмоктати язик до піднебіння, щоб

під'язикова зв’язка була натягнута («ніжка гриба»). Краї язика мають примикати до верхніх зубів. Утримувати в такому положенні 5-10 секунд.

Ось грибочок-сироїжка.

Вгорі – «шляпка», знизу – «ніжка».

18. «Гармошка»

Положення язика, як у вправі «Грибок», губи в усмішці. Не відриваючи язика, відкривати і закривати рот.

На гармошці я заграю,

Рот відкрию – закриваю.

Свій язик «грибком» тримаю –

І його не відпускаю.

БУКЛЕТИ

Коректурні рамки

Коректурні рамки Діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва») і прикметників (червоний, круглий, великий тощо).

Діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва») і прикметників (червоний, круглий, великий тощо).

Коректурні таблиці дозволяють оптимізувати освітню роботу та реалізувати:

· пізнавальні, інтелектуальні, мовно-мовленнєві завдання;

· вправляти дітей в математичних навичках (порахувати, встановити послідовність, порівнювати, визначати форму, дібрати предмет-замінник);

· розвинути увагу;

· просторову орієнтацію.Коректурні рамки Діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва») і прикметників (червоний, круглий, великий тощо).

Рекомендації щодо виготовлення коректурних таблиць

---

(Інформація для вихователів та корекційних педагогів)

Коректурні рамки

Діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва») і прикметників (червоний, круглий, великий тощо).

Діти працюють з розлінованою, але незаповненою коректурною таблицею-рамкою і набором предметних картинок-карток, заповнюючи клітинки згідно з усними завданнями дорослого або символічними вказівками на форму (колір, букву, число, величину тощо). Такі завдання розвивають здатність орієнтуватися в таблиці, вправляють у розумінні й правильному вживанні прийменників («між», «за», «перед», «під» тощо), просторових прислівників («вище», «нижче», «справа», «зліва») і прикметників (червоний, круглий, великий тощо).

Збіднена лексика, нечітка вимова, невміння правильно вживати граматичні форми слів, спілкуватися з однолітками та дорослими, нерозвинене монологічне мовлення - ці проблеми, на жаль, притаманні більшості сучасних дошкільнят. Серед розмаїття педагогічних впливів та прийомів розвитку мовлення - в останній час набув популярності метод використання коректурних таблиць.

Коректурні таблиці - це інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, геометричними фігурами).

Картинки добирають за змістом тематично. Тематична палітра коректурних таблиць може бути досить широкою. Для кожної вікової групи вона майже не змінюється, розширюється лише змістове наповнення , добір картинок та урізноманітнюються зв'язки між елементами теми.

Коректурні таблиці матимуть розвивальний ефект, якщо дотримуватися певних правил при їх виготовленні та використанні.

Ø Картинки мають бути достатньо великими, реальними, щоб дитина могла їх легко впізнати; однотипними (малюнки, фотографії, схематичні зображення тощо) для полегшення їх сприйняття дітьми із дотриманням естетичних вимог.

Ø Незалежно від формату таблиці, картинки обов'язково мають бути предметними, щоб забезпечити ясність і чіткість сприйняття:слухового (завдання чи запитання дорослого) і зорового (пошуку й знаходження відповіді на запитання чи розв'язання завдання в таблиці)

Ø Кількість картинок у коректурній таблиці для використання у молодшій групі має становити від 9 до 12, максимально - 16 картинок; у старшій – 20-25 картинок. Що менші діти, то більш очевидними мають бути зв’язки між предметами як тематичним угрупуванням.

Ø Картинки слід добирати, не просто групуючи зображення предметів за видовою ознакою, а так, щоб стимулювати розумову діяльність дітей, активізувати психічні процеси: сприйняття, увагу, уяву, пам'ять, мовлення.

Ø Доцільно кожну клітинку коректурної таблиці пронумерувати і підписати друкованим шрифтом - це значно розширить розвивальні можливості використання таких таблиць: мимовільно малюки запам'ятовуватимуть цифри і образ друкованого слова.

Можливий варіант виготовлення коректурних таблиць з контурними зображеннями, що дає змогу використовувати завдання і на розфарбовування.

Коректурні таблиці, як і будь – які інші творчі ігри, можна використовувати:

на початку заняття – як засіб

активізації психічних процесів і включення дітей у навчально –

пізнавальну діяльність;

в основній частині заняття – для уточнення знань і розширення інформаційно – пізнавального кола уявлень дошкільників;

поза межами організованого навчання

як своєрідну творчу інтелектуальну гру, в якій діти змагатимутьсяпоодинці,

в парах або підгрупах на швидкість реакції.

При роботі з коректурною таблицею дитина може встановити максимальну кількість різнопланових зв’язків між її елементами (колір, форма, величина, розташування, призначення тощо).

Завдання та організація роботи з коректурними таблицями

(Рекомендації для вихователів та корекційних педагогів)

Завдання та організація роботи з коректурними таблицями

Основними засобами у роботі з коректурнимитаблицямиєінтелектуально-мовленнєві завдання,

ігри-вправи, які сприятимуть розвитку мислення й мовлення дітей, удосконаленню слухового сприймання, уваги, пам’яті, забезпечуватимуть пізнавальнуактивність, стійкий інтерес до інтелектуальної діяльності.

Дорослий оголошує запитання або завдання, діти виконують його; дорослий може прокоментувативідповідь, судження (надати додаткову інформацію, оцінитивиконання, уточнити деякі факти тощо).

Дати відповідь на запитання чи виконати завдання діти мають, використовуючи спеціальніфішки (геометричні фігури, дрібні предмети, якими діти накривають картинки-відповіді),

апотім коментують результат виконання завдання, пояснюють свої дії.

Під час роботи з коректурними таблицями основними завданнями для дітей є такі:

v знайти правильну відповідь;

v назвати потрібне слово/слова;

v пояснити свої дії;

v висловити власну думку;

v назвати одним словом низку предметів, зображених у таблиці;

v визначити «сусідів» вказаної картинки;

v серед кількох предметів знайти зайвий;

v встановити закономірну послідовність за певною ознакою

( величиною, віком, вагою,

скажімо, вказати найважчий

предмет з трьох названих);

v продовжити речення, що починається з певного слова в таблиці;

v скласти історію за названими картинками тощо.

А також на основі коректурних таблиць пропонуємо вихованцям такі завдання:

v добір прикметників до іменників;

v узгодження прикметників з числівниками; ( займенниками) у числі та відмінку;

v визначення кількості складів, ( звуків) у слові;

v вживання слів у різних відмінках, в однині й множині;

v визначення місця звука в слові;

v складання речень (простих, складних з різними сполучниками);

v добір дієслів до іменників;

v утворення слів за допомогою суфіксів, префіксів та ін.

Коментарi